Загальні особливості духовних процесів та розви^тку філософіїу ХХ ст.

За загальним визнанням філософів, істориків, культурологів, політичних діячів та інших інтелектуалів, ХХ ст. являє собою особливий етап у розвитку сучасного суспільства. Воно в и рів­няється надзвичайною динамікою усіх сфер суспільного життя, інтенсифікацією соціальних процесів, прискоренням темпів соц­іальних змін.

* Досзпь лнше згадати те, шо у ХХ ст. людство псрежішо дві світові війни. жахливі чисельністю своїх жертв. кільканадцять революцій (та­кож часто із руйнівними наслідками), вперше вийшло за межі земного простору. проніїкпо у світ мікропроиесів. винайшло небувалі засоби оперування інформацією. навчшіося трансплантати органи людсьмю- го тіла. деш ііфрувало тенет і ічний код люд и ни і т. ін. За одне це століття в культурі та мистецтві відбулася зміиа кількох стіїяів та напрямів. ви­никло явище масової кудьттри, надзвичайного розповсюдження набути засоби масової інформації.

У ХХ ст. кожна людина постає так чи інакше прилученою до всесвітньої історії. ж иве не лише своїм ос об и сти м життям. а ііев- ною мірою і життям усього людства. На τ.^,ιi колосального збільшення масштабів людських проявів та людської життєдіяль­ності окремо взята людина починає губитися. розч и ііят и ся у масі. проте це лише один бік. що характеризує зміни у її становиші. Інший же. навпакн, засвідчує колосальне зростання можливостей окремої людини: це стосується і політичних діяч ів. і до певної міри будь-якої людини. адже с ьогод ні одна людина може сп і л к уватн ся (через Інтернет) із ким завгодно. може розповсюджувач свій вплив і свої думки майже безмежно.

Люди. прилучені до засобів масового знищення, несуть коло­сальну відповідальність за наслідки своїх дій; те ж саме можна сказати і про тих, хто пов'язаний із особливо небезпечним в еко­логічному плані виробництвом.

Якщо резюмувати сказане, то можна стверджувати, що суспільне життя у ХХ ст. постас надзвичайно строкатий, інтенсивним т а т а

Все це не могло не позначитись на становищі філософії. З'яви­лися новий тон філософствування, нові світоглядні ціннісні орієн­тири. нові філософські парадигми і напрями. Своїм розвитком

філософія XX ст. може нагадувати розвиток ланцюжкової реакції, коли із кожного пункту її протікання миттєво відгалужується ціла н и з ка процес 1в.

* Пфуч із новітніми філософськими винаходами абсолютно повно­цінно та рівноправно існували і існують, нібито, історично віджилі напрями і течії, отримавши інколи додаткову частку “ню-“: Heono3u- тивізм, неосхоластика. неотомізм; тут також культивувалися деякі напрями давньої східної філософії, античної філософії (наприклад, неоплатонізм). патристики (неопазамізм) та ін. Цим засвідчується той факт, шо філософія здатна продукувати деякі вічні теми для

кого інтелектуального осмислення. Філософія ХХ ст. відмовилась від абсолютів, зосередивши увагу на доступному щія сприйняття та пізнан­ня; вивела на перший план суб’єктивну реальність, фактично усунув­ши проблемуспіввідношення об’єкта та суб’єкта; філософські положен­ня та висновки у ^Х ст. більше спрямовувались не на пошуки готових чи остаточних висновків, а на інтелектуальне освоєння та проблемне окреслення найперших ділянок того, що можна назвати людською ре­альністю. Врешті наприкінці ст. стає можливим і таке, наприклад, її розуміння: "Філософія може бути технікою встановлення співмір- ності між душею та світом, способом засвоєння світу, створення його прийнятним для людського у ньому розташування у формах, до- сяжнихрозумінню, переживанню, інтуїції та містичному осяянню ".

На грунті тісної інтеграції між філософією та мистецтвом, з одного боку, виник жанр філософської (або інтелектуальної) літератури, а, з іншого боку, - жанр філософської есеїстики, яку інколи досить складно відрізнити від літератури. Так само виникли, наприклад, концептуальні живопис і графіка, філософсь­ке кіно і т.п. На межі філософії і науки функціонує сучасна анал­ітична філософія, яка намагається будувати філософські твер­дження засобами математичної логіки або логізованої лінгвістики. Отримали свій розвиток у ХХст. і жанри інтеграції філософії та релігії, філософії та різного роду езотерики.

• Отже, філософія 'ХХ. ст. постає перед нами як явище складне, розма­їте, активно-дійове та досить органічно вписане у сучасні культурно- історичні процеси.

9.2.