Радикальний конструктивізм: прощання з онтологією

Кезин А. В. Радикальный конструктивизм: познание “в пещере” // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. - 2004. - №4. - С. 3-24.

Позицію радикального конструктивізму Е.

Проблемну ситуацію можна прояснити за допомогою важливого розрізнення, введеного Р. Карнапом. Є відмінність між внутрішніми і зовнішніми питаннями з приводу існування або реальності явищ. У першому випадку питання про існування розглядається усередині концептуального каркаса і називається внутрішнім питанням. У другому - ставиться питання про існування системи явищ загалом, що і названо зовнішнім питанням. Відповідно до цього розрізнення сумніви або питання слід формулювати всередині або поза системою віднесення (концептуального каркаса). Внутрішні сумніви з приводу існування нашої дійсності, що покояться на передумовах каркаса, нашої мови, спростовуються нашим повсякденним досвідом. Жоден розумний конструктивіст у цьому сенсі не заперечує існування незалежного від нього зовнішнього світу. У цьому сенсі радикальний конструктивіст є “внутрішнім реалістом”. Зовнішні питання виходять за рамки відповідної системи, і в ній неможливо осмислено на них відповісти. Справедливо вважати, що зовнішні питання є метафізичними і тому безглуздими, оскільки немає рамок, в яких на них можна осмислено відповісти.

Якщо конструктивісти залучають виживаність або пристосування, то вони враховують внутрішні і заперечують зовнішні способи обґрунтування.

Проте певні онтологічні передумови для конкретних учених є все ж таки необхідними. Провідний радикальний конструктивіст Р. Рот, реально функціонуючий нейрофізіолог, пише: “Кожен біолог, що стикається з проблемою когнітивності, схильний визнавати існування незалежного від свідомості світу, який має якийсь порядок, що допускає життя в його справжньому вираженні, інакше будь-які конструкції стають даремними”.