2.1.2. Філософські вчення джайнізму та буддизму

У першому тисячолітті до н. е. в давньоіндійському суспільстві від­буваються значні соціально-економічні зміни. Традиційний ведичний ритуалізм не відповідає новим умовам. Виникає низка нових доктрин, і серед них всеіндійське значення здобувають вчення джайнізму і буддиз­му.

Карма — це тонка матерія, що утворює її тіло і з'єднує душу з грубою матерією. В резуль­таті виникає живий індивід Кар­ма весь час супроводжує душу в нескінченному ряду переро­джень. Джайністи досконало розробили теорію карми і роз­різняють вісім видів карм. Вони поділяються на добрі та лихі. Добрі карми утримують душу в циклах перероджень. Лихі кар­ми негативно впливають на ос­новні властивості душі, які вона має у своїй натуральній формі. Коли людина повністю звільняється від лихих і добрих карм, вона стає звільненою особистістю.

На думку джайністів, тільки людина може вирішити, що таке добро і зло і до чого віднести все те, що зустрічається в житті. Люди­на за допомогою духовної сутності може керувати матеріальною сут­ністю і контролювати її.

Звільнення людини від впливу карм можливе тільки через здійс­нення добрих справ і суворий аскетизм. У зв'язку з цим створюється етика, яка називається триратна (три дорогоцінності). У ній го­вориться про правильне пізнання, правильне знання, правильне жит­тя, обумовлені правильним розумінням віри.

У VI ст. до н. е. в Північній Індії виникає буддизм - вчен­ня, засновником якого був Сіддхартха Гаутама (583-483 pp. до н. е.), син правителя провін­ції Капілаваста (південна час­тина Непалу). Його народжен­ня коштувало матері життя. Не­мовляті пророкували, що коли воно виросте, то стане ченцем-аскетом, якщо побачить хвору, стару і мертву людину. Батько створив для сина чудові умови для життя, і Сіддхартха не знав про його тіньовий бік У нього були хороші жінка і син. Але якось він по­бачив хворого, потім старого, потім покійника, а потім ченця-аскета. Страждання в житті, які відкрились перед Гаутамою, вразили його, і в од­ну з ночей він утік, помінявшись одягом із слугою, і загубився серед людей.

Гаутама вивчає Веди і веде аскетичний спосіб життя. Після дов­гих років марної аскези колишній царевич сідає під дерево і вирішує, що не зрушить з місця, поки не дізнається про головну правду життя. На четвертий день на нього зійшло просвітління, і Сіддхартха став Буддою, тобто «просвітленим». Поступово навколо Будди зібралось багато учнів, утворилась буддійська община.

У центрі буддистського вчення лежать чотири благородні істини. • Життя є страждання: народження - страждання, хвороба -страждання, смерть - страждання, втрата приємного - страждання,

невиконання бажання - стра­ждання.

• Причиною страждання є бажання (тршна), яке веде через радощі та пристрасті до пере­родження, народження знову.

• Усунення причин страж­дань полягає в усуненні цього бажання.

• Шляхом, що веде до усунення страждань, є правильне судження, правильне рішення, правильна мова, правильне життя, правильне праг­нення, правильна увага, правильне зосередження. Заперечується як жит­тя, присвячене чуттєвим задоволенням, так і шлях аскези.

Припинення страждань настає тоді, коли людина позбавляється від сліпої прихильності до земного життя, що залучає її у свій вічний потік подій, які йдуть одна за одною і породжують одна одну.

Основою «праведного» життя є точне і беззаперечне дотримання правил моралі - п'яти знаменитих буддійських заповідей, яких повинні дотримуватись як ченці, так і звичайні буддисти. Ці заповіді такі: 1 — не шкодити живим істотам; 2 — не брати чужого; 3 — утримуватися від заборонених статевих контактів; 4 — не вести безглуздих і брехливих розмов; 5 — не вживати алкогольних напоїв.

Правильна зосередженість характеризується за допомогою чоти­рьох ступенів поглиблення (джана) і належить до медитації і медитаційної практики. Людина, яка пройшла всі стадії шляху і прийшла до звільнення свідомості за допомогою медитації, одержувала звання архата, святого, який досягав нірвани.

Буддизм з Індії поширюється на острів Цейлон (Шрі-Ланка), а в більш пізній період - через Китай на Схід. Сьогодні буддизм - одна з трьох світових релігій.