<<
>>

X. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ

10.1. Специфіка філософії у контексті феноменології

10.2. Феноменологічна критика натуралізму, психологізму та історицизму

10..3. Вшив феноменології на філософію XX століття

Одним з головних напрямків сучасної філософської думки є феноменологія, що буквально означає вчення про феномени.

Феноменологія не тільки ознаменувала новий поворот у вивченні проблеми свідомості, але й визначила нові завдання філософської науки в цілому. Засновником феноменології в тому вигляді, в якому вона культиву­ється в XX ст., є Едмунд Гуссерль. Під феноменом у філо­софії, починаючи з І. Канта, традиційно розуміють явище, котре осягається в чуттєвому досвіді. Е. Гуссерль же розуміє під феноменом смисли предметів, які виникають у свідомості. Ця вихідна установка, на якій будується феноменологічна філософія, прагне внести повну ясність у питання про осягнення сутності речей, що реалізу­ється через наукові поняття. Яким чином людині вдаєть­ся осягнути сутність речей? На це питання не дають переконливої відповіді ні представники натуралізму, ні представники суб’єктивізму. Суттєво збіднюють процес пізнання і ті, хто вважає, що наукові поняття утворю­ються завдяки абстракціям. Подолання всіх труднощів Е. Гуссерль вбачає у послідовній філософії, у феномено­логії. Ключові слова

феномен, епохе, феноменологічна редукція, інтенція, конституювання, горизонт, інтенційна мета, ноема, інтенційний корелянт, «життєвий світ»

«З самої миті свого виник-філософія виступила з пре­тензією бути строгою наукою, і при тому такою, котра задоволь­няла б найбільш високі теоре­тичні потреби і в етично-релі­гійному відношенні робила б мож­ливим життя, кероване чистими нормами розуму».

Е. Гуссерль

<< | >>
Источник: В.Г. Кремень В.В. Ільїн. ФІЛОСОФІЯ мислителі гдег концепції Підручник Київ 2005. 2005

Еще по теме X. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ:

  1. Феноменологія досвіду Едмунда Гусерля
  2. ВИСНОВКИ
  3. XVII. СТРУКТУРАЛІЗМ
  4. Цей розділ присвячено розгляду герменевтики і феноменології як специ­фічних способів філософування, в яких досвід зазнає можливості опису в його повноті.
  5. Єдність суб’єктивного та інтерсуб’єктнвного у структурах жнт- тєсвітного досвіду
  6. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  7. Прафеноменн і розмаїття форм досвіду. Завершення неокянтіан- ського проекту у філософії символічних форм
  8. Прагматизм Пірса як філософія досвіду
  9. ІЛЬЇН В.В.. Апологія ірраціонального. Філософія для тебе. — К.: Вид-во Європ. ун-ту. —2005. — 232 с., 2005
  10. АФОНАСИНА Анна Сергеевна. ПСЕВДОПИФАГОРИКА: ТИМЕЙ ЛОКРСКИЙ О ПРИРОДЕ КОСМОСА И ДУШИ. ДИССЕРТАЦИЯ на соискание ученой степени кандидата философских наук. Новосибирск - 2013, 2013
  11. СОДЕРЖАНИЕ
  12. ВВЕДЕНИЕ
  13. ГЛАВА I Псевдопифагорика
  14. Псевдоэпиграфические сочинения. Общее представление
  15. Пифагорейские псевдоэпиграфы