<<
>>

Цей розділ присвячено розгляду герменевтики і феноменології як специ­фічних способів філософування, в яких досвід зазнає можливості опису в його повноті.

Тут слово «повнота» застосовано і в розумінні максимально можливо­го охоплення всіх регіонів досвіду в єдиному складному горизонті, і в тому розумінні, що воно стосується досвіду в єдності його фактичного та історично­го аспекту, в цілісності пізнавального, метафізичного та онтологічного вимірів досвіду.

Фактичність та історичність, як ми розглядали в першому розділі, стали тими інтерпретаційними рамками, в межах яких Кант і Гегель аналізува­ли і описували досвід. Однак цей опис відбувався окремо: увагу Канта зосере­джено на фактичності досвіду і умовах її можливості, увагу Гегеля привернуто перш за все до історичності досвіду. Хоча феноменологія і герменевтика — два окремих напрями філософії, однак вони, багато в чому завдяки взаємному впливові, дали той категорійний апарат і сформулювали ті концепції, що стали своєрідним річищем самовираження досвіду. Як буде показано далі, в герменев­тиці і феноменології було наново пережито ті проблеми, що досвід висував до самого себе як приводи для саморозуміння в інших філософських проектах. Крім того, опис досвіду в цих спрямуваннях відбувався у взаємодії герменев­тики з феноменологією, і навпаки. Взаємовідношення мислення і досвіду, пра­гматика досвіду і його зв’язок зі знаковим виміром, співвідношення досвіду, мови і суспільної природи людини — все це цілісно і послідовно було розгля­нуто в аналізі підстав розуміння і взаємодії людей і світу, результат якого було сформульовано у вигляді герменевтичних та феноменологічних позицій.

Завдяки взаємозв’язку феноменології й герменевтики, а також їхньої на- лаштованості на опис досвіду в його повноті, ми отримуємо останні елементи, необхідні для завершення топологічного опису досвіду в рамках його самоос- мислення в західній філософії XIX—XX століть.

5.1.

<< | >>
Источник: Мінаков М.А.. M61 Історія поняття досвіду: Моноірафія. - K.: Вид. ПАРАПАН,2007. - 380 с.. 2007

Еще по теме Цей розділ присвячено розгляду герменевтики і феноменології як специ­фічних способів філософування, в яких досвід зазнає можливості опису в його повноті.:

  1. Самоосягнення досвіду в герменевтиці і феноменології
  2. Приклад прагматичної топографіїдосвіду унаочнив потребу з’ясувати ті взаємовідношення, які мають досвід як тема і мова як засіб його самовиражен­ня.
  3. Рамки історії поняття досвіду: взаємозоповнюваність концепцій досвіду Канта і Гегеля
  4. 10.1. Специфіка філософії у контексті феноменології
  5. Екзистенція смерті. Вітальні можливості небуття
  6. Поняття пізнання та його види
  7. Наукове пізнання, його форми й методи
  8. Поняття «буття» та основні його види
  9. Герменевтична і феноменологічна топологія досвіду
  10. Наукове пізнання, його специфіка й побудова
  11. Категоричний силогізм та його різновиди. Ентимема
  12. 4. Топологія і трансцендентально-прагматична дескрипція досвіду
  13. М. Мамардашвілі. Книга «Як я розумію філософію» (складена зі статей, доповідей, виступів, інтерв'ю, в яких розкриваються питання ролі та місця філософії у суспільстві, сенсу людського життя, проблеми свідомості, культури, мистецтва, науки, релігії; 1992 р.)
  14. Поняття світогляду, його структура і функції