КОНТРОЛЬНІ МОДУЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Варіант № 1

І рівень

1. Філософія освіти як самостійна галузь дослідження виокремила­ся у:

а) X ст.;

б) XV ст.;

в) XX ст.

2. Перші платні вчителі мудрості:

а) моісти;

б) софісти;

в) легісти.

3. Монополія церкви у вихованні та освіті мала місце в добу:

а) античності;

б) середньовіччя;

в) Просвітництва.

4. Деперсоналізація знань стає потребою суспільства:

а) архаїчного;

б) аграрного;

в) індустріального.

5. Філософ, той, «що не писав»:

а) Сократ,

б) Платон,

в) Арістотель.

6. Який із наведених принципів не характерний для антропологічно­го підходу:

а) цілісності;

б) свободи;

в) детермінізму.

7. Середньовічна система мислення і освіти, яка продовжила на ґру­нті християнської догматики певні традиції античної філософії є:

а) софістика;

б) схоластика;

в) еклектика.

8. Філософія освіти — це дисципліна, яка вивчає процеси освіти:

а) в Україні;

б) у сучасному світі;

в) взагалі.

9. Теза: «Людина — міра всіх речей» характерна для:

а) соціоцентризму;

б) натуралізму;

в) антропоцентризму.

10. Києво-Могилянська колегія була школою:

а) спеціальною;

б) професійною;

в) загальноосвітньою.

II РІВЕНЬ

1. Предмет філософії освіти.

2. Завдання філософії освіти.

3. Розкрийте комплексний (синтетичний) характер філософії освіти.

III РІВЕНЬ

1. Основні філософсько-освітні ідеї античності. Прокоментуйте їхнє значення в сучасній освітній і суспільно-політичній практиці, роль фі­лософів і філософії у вихованні і суспільному житті.

2. Чи набула філософія освіти статусу раціонально оформленого дис­курсу? Обґрунтуйте відповідь.

Варіант № 2

І рівень

1. Хто заснував у Афінах філософську школу, що отримала назву Академії?

а) Сократ;

б) Платон;

в) Арістотель.

2. Закони логіки сформулював:

а) Сократ;

б) Платон;

в) Арістотель.

3. Вивчення гранатики, риторики, діалектики передбачала програма:

а) тривіуму;

б) квадріуму.

4. Схоластичний тип філософії був характерним для:

а) античності;

б) середньовіччя;

в) Нового часу.

5. Сцієнтична модель освіти сформувалася у добу:

а) античності;

б) середньовіччя;

в) Нового часу.

6. Вимога «очистити» знання від філософії притаманна:

а) позитивізму;

б) екзистенціалізму;

в) інтуїтивізму.

7. Індустріальна доба сформувала соціальний попит на особу:

а) релігійну;

б) фахівця;

в) універсальну.

8. Стародавні українські вчителі належали до верстви:

а) духовенства;

б) землеробів;

в) чиновників.

9. Категоричний імператив як основний закон етики сформулював:

а) їм. Кант;

б) О. Конт;

в) Т. Кун.

10. Вчителі філософії, які навчали мистецтву сперечатися і пере­магати за будь-яку ціну:

а) пацифісти;

б) софісти;

в) структуралісти.

II рівень

1. Окресліть проблемне поле філософії освіти.

2. Сутність і форми освіти.

3. Назвіть напрями некласичної філософії, в яких підіймаються про­блеми освіти і виховання.

III рівень

1. Поясніть, під впливом яких факторів філософія освіти виокремилася в самостійну галузь досліджень у структурі філософських знань. На Ваш погляд, цей процес є виправданим і доцільним чи, навпаки, безпід­ставним «множенням» теорій?

2. У чому полягає освітня функція самої філософії? Прокоментуйте відповідь.

Варіант № 3

І рівень

1. Хто заснував у Афінах філософську школу, що отримала назву Академії?

а) Сократ;

II рівень

1. Сцієнтична модель освіти орієнтована на:

а) науку;

б) мистецтво;

в) релігію.

2. Засновник перипатетичної школи:

а) Зенон;

б) Арістотель;

в) Епікур.

3. Вивчення арифметики, геометрії, астрономії і музики передбача­ла програма:

а) тривіуму;

б) квадріуму.

4. Раціоналізму, ясності понять, точності, лаконічності потребу­вала доба виробництва:

а) аграрного;

б) індустріального.

5. Загальнообов’язковим моральним принципом, яким мають керу­ватися всі люди незалежно від походження, за Кантом є:

а) категоричний імператив;

б) серединний шлях;

в) національно-патріотичне виховання.

6. Г Сковорода зосереджував увагу на проблематиці:

а) науково-природничій;

б) етико-гуманістичній;

в) суспільно-політичній.

7. Гуманітарно-культурологічні підходи до виховання та освіти мають місце у філософії:

а) позитивізму;

б) прагматизму;

в) екзистенціалізму.

8. Ідея гармонійного і естетичного виховання домінувала у філософії:

а) давньокитайській;

б) давньогрецькій;

в) давньослов’янській.

9. Ідея синової шанобливості («сяо») активно розроблялася у філософії:

а) Китаю;

б) Франції;

в) Німеччини.

10. Нова концепція людини як суб’єкта культури з’являється у фі­лософії:

а) Плотіна;

б) Тертулліана;

в) Канта.

II рівень

1. Предмет і завдання філософії освіти.

2. Ідеал людини доби Ренесансу.

3. Назвіть прояви домінування релігії в середньовічній системі освіти і виховання.

III рівень

1. Поясніть, чому проблеми освіти набувають актуальності на рубежі XX-XXIct. Назвіть проблеми сучасної освіти в Україні.

2. Ідеї якого мислителя щодо освіти видаються Вам найбільш цікавими і чому? Вони залишаються актуальними чи втратили свою значимість у сьогоденні?

Варіант № 4

І рівень

1. Виховання любові до Бога, набуття уміння розуміти смисл Біб­лійних текстів було метою освіти в добу:

а) античності;

б) середньовіччя;

в) Ренесансу.

2. Філософ епохи Відродження, що написав твір «Утопія», в якому висловив ідею про обов’язкову участь всіх громадян у продуктивній праці, поєднання її із загальною освітою:

а) Т. Мор;

б) М. Монтень;

в) Л. Альберті.

3. Трансформацію античної мудрості в християнську традицію здійснював:

а) Арістотель;

б) Августин;

в) Авенаріус.

4. Традиційне навчання в Україні XIV—XVIcm. спиралося на:

а) церковно-богослужбові книги;

б) енциклопедії;

в) орфографічні словники.

5. Гуманітаризація освіти — це:

а) збільшення кількості гуманітарних дисциплін;

б) збільшення кількості гуманітарних дисциплін і поширення цінностей гуманізму;

в) навчання національною мовою.

6. Згідно із даоською філософією, людина має слідувати:

а) закону Неба;

б) принципу переможної недіяльності;

в) категоричному імперативу.

7. Теза про те, що людина від народження є «чистою дошкою» на­лежить:

а) Декарту;

б) Лейбніцу;

в) Локку.

8. Перші політехнічні школи з’явилися у суспільстві:

а) аграрному;

б) індустріальному;

в) постіндустріальному.

9. Перші філософські експертизи освітніх програм були здійснені в університеті:

а) Колумбійському (США);

б) Київському національному (Україна);

в) Московському державному (Росія).

10. Освітньо-виховні ідеїКонфуція характеризуються:

а) демократизмом;

б) авторитаризмом;

в) діалогічністю.

II рівень

1. Поясніть смислову багатозначність терміну філософія освіти.

2. Філософія освіти у системі гуманітарного знання.

3. Простежте розвиток філософсько-педагогічної думки 17—18 ст.

III рівень

1. Охарактеризуйте мету освітнього процесу. Вона є сталою чи варіа­тивною? Обґрунтуйте відповідь.

2. Поясніть зміст принципу «спорідненої праці» у філософії Г. Ско­вороди як передумови на шляху людини до щастя. Він втратив чи збе­ріг свою актуальність зараз?

Варіант № 5

І рівень

1. Перші університети з’являються в добу:

а) античності;

б) середньовіччя;

в) сучасності.

2. Перші філософські експертизи освітніх програм були здійснені у:

а) XVIIIct.;

б) XIX ст.;

в) XX ст.

3. Принцип пайдейї як неподільної єдності освіти і виховання мав місце у філософії:

а) давньосхідній;

б) давньогрецькій;

в) давньослов’янській.

4. Тривіум і квадріум були основою світської освіти:

а) античності;

б) середньовіччя;

в) Нового часу.

5. Ідею гуманістичної освіти та розвитку самосвідомості особис­тості висував і обґрунтовував:

а) Макіавеллі;

б) Гумбольд;

в) Ніцше.

6. У Києво-Могилянській Академії могли навчатися:

а) виключно українці;

б) молодь будь — якої країни.

7. Ідея універсальної освіченості притаманна філософсько-педаго­гічній концепції:

а) позитивізму;

б) марксизму;

в) екзистенціалізму.

8. Шкільна освіта в Україні 15-16 ст. мала характер виключно:

а) церковно-релігійний;

б) гуманітарно-культурологічний;

в) природничо-технологічний.

9. Тези про трудову школу мали місце у філософії:

а) прагматизму;

б) структуралізму;

в) феноменології.

10. Сцієнтична модель освіти орієнтована на домінування в освіт­ньому процесі:

а) віри;

б) пояснення;

в) розуміння.

II рівень

1. Філософсько-педагогічні ідеї в Києво-Могилянській академії.

2. Завдання філософії освіти.

3. Гуманізація сучасної освіти.

Ш рівень

1. Прокоментуйте заклики Руссо: «Будь людиною!» і Локка: «Виховай­те джентльмена!» Чи втратили вони сьогодні значимість в освітній практиці і в суспільному житті?

2. Чи актуальним є протиставлення Ч.Сноу двох культур в європейсь­кій культурі другої половини XX ст.

Варіант № 6

І рівень

1. Необхідність гармонії розуму, добра, краси відстоював:

а) Геракліт;

б) Сократ;

в) Діоген.

2. Хто з філософів 18ст. написав трактат «Про розум»:

а) Гельвецій;

б) Локк;

в) Дідро.

3. Індивідуальне учнівство домінувало в:

а) ремісництві;

б) політехнічній школі;

в) університеті.

4. Кому належить вислів: «Знання — це сила»:

а) Платону;

б) Бекону;

в) Декарту.

5. Розуміння освіти як сходження індивіда до всезагального досвіду і знання є характерними для:

а) Канта;

б) Гегеля;

в) Фейербаха.

6. Філософсько-педагогічні погляди Арістотеля мали спрямова­ність:

а) евдемоністичну;

б) гедоністичну;

в) егоїстичну.

7. Кому належить заклик «Нічого занадто!»:

а) Арістотелю;

б) Марксу;

в) Камю.

8. Острозька школа ставила своїм завданням боротися з:

а) латиною та унією;

б) православ’ям;

в) язичництвом.

9. Ідея зближення освіти, виховання і життя належить:

а) Августину;

б) Дьюі;

в) Дамаскіну.

10. Основна чеснота людини за Платоном:

а) мудрість;

б) хоробрість;

в) поміркованість.

II рівень

1. Що таке тривіум і квадрі ум як історичні форми шкільної полідисци- плінарності

2.

3. Освіта як предмет філософської рефлексії.

III рівень

1. Охарактеризуйте співвідношення і взаємозв’язок культури, філосо­фії, науки і освіти.

2. Прокоментуйте протистояння науково-технічного (сцієнтичного) та гуманітарного (антисцієнтичного) підходів до освіти в межах некласи- чної філософії.

Варіант № 7

І рівень

1. Людина в системі освіти:

а) суб’єкт;

б) об’єкт;

в) суб’єкт і об’єкт.

2. Ідеалопокладаючою функцією освіти є:

а) відбір найбільш талановитих;

б) формування у молодого покоління настанов, життєвих ідеалів;

в) підготовка до виконання виробничих операцій.

3. Основа особистості закладена в:

а) генетичних програмах;

б) акті божого творіння;

в) системі діяльності і спілкування.

4. Освіта — це:

а) виховний процес;

б) соціокультурний процес;

в) здобуття професійних навичок.

5. Освіта буває:

а) суто формальною;

б) формальною і неформальною;

в) суто неформальною.

6. Сучасна школа повинна:

а) навчити мислити, сформувати творчу особистість;

б) допомогти знайти певний фах;

в) розвивати пам’ять, навчити читати і писати.

7. Селективною функцією освіти є:

а) трансляція і розповсюдження культури у суспільстві;

б) відбір найбільш талановитих;

в) формування у молоді ідеалів.

8. Централізована система освіти призводить до:

а) сурової регламентації навчання;

б) демократизму;

в) дилетантизму.

9. Небажання молодої людини брати на себе обов’язки і відповіда­льність:

а) інфантилізм;

б) бюрократизм;

в) снобізм.

10. Прийняття людиною норм і цінностей, включення їх у внутрі­шній світ людини:

а) адаптація;

б) інтеріоризація.

II рівень

1. Назвіть канали реалізації неперервної освіти.

2. Розкрийте зміст соціально-економічної функції освіти.

3. Назвіть ознаки інституалізації освіти.

III рівень

1. У чому проявляється ліквідація державної монополії на освіту в Україні? На Ваш погляд, це є негативним чи позитивним процесом в освітній ситуації та суспільному житті.

2. Основним звинуваченням традиційної системи освіти є те, що вона пристосовує учнів до школи, а не навпаки. Чи існують підстави для та­кого звинувачення, чи підтримуєте його Ви (скористайтеся прикладами зі своєї педагогічної практики)?

Варіант № 8

І рівень

1. Пристосування людини до нових умов, норм, цінностей:

а) адаптація;

б) інтеріорізація;

в) диференціація.

2. Поняття «Людина», «індивід», «особистість» є:

а) ідентичними;

б) неідентичними.

3. «Природне і соціальне перебувають у вічному антагонізмі» — це положення притаманне філософській позиції:

а) епікуреїзму;

б) психоаналізу;

в) герменевтиці.

4. Загальнокультурною функцією освіти є:

а) відтворення і трансляція культури у суспільстві;

б) формування ідеалів у молодого покоління;

в) здійснення диференційованого підходу до осіб.

5. Антропологічний поворот у філософії відбувся у:

а) 13 ст.;

б) 17ст.;

в) 20 ст.

6. Як співвідносяться освіта та самоосвіта:

а) тотожні (співпадають);

б) як ціле і частина.

7. Біологічні форми успадкування досвіду:

а) інстинкти;

б) традиції;

в) теорії.

8. В Україні освіта і церква:

а) відокремлені;

б) активно співпрацюють;

в) ігнорують одна одну.

9. Ознакою інституалізації освіти є:

а) підвищення зарплат освітянам;

б) поява закладів освіти, соціальної групи, що професійно займаєть­ся освітньою діяльністю, норм, які регулюють процес освіти і вихо­вання;

в) поява нових методик навчання.

10. Психологізаторські концепції особистості у філософії започат­ковані:

а) Фрейдом;

б) Марксом;

в) Поппером.

II рівень

1. Назвіть і охарактеризуйте функції неперервної освіти.

2. Чи існує зв’язок між рівнем розвитку економіки і рівнем розвитку освіти?

3. Чи містить освіта елемент уніфікації? Обґрунтуйте відповідь.

III рівень

1. Яким чином освіта впливає на формування і прояв сутнісних сил людини?

2. Поясніть як глобалізацій ні процеси впливають на інтернаціоналіза­ція освіти. На Ваш погляд, це покращує загальний освітній рівень чи погіршує його?

Варіант № 9

І рівень

1. Соціальні форми успадкування досвіду:

а) генетичні програми;

б) навчання, виховання;

в) інстинкти.

2. До проблем кризи культури в сучасній філософії апелюють:

а) Ортега-і-Гассет, Ясперс;

б) Ламетрі, Гельвецій;

в) Карнап, Кун.

3. Теза про те, що зачатки трудової діяльності в поєднанні з приро­дним добором зумовили трансформацію людини сформульована:

а) Кантом;

б) Енгельсом;

в) Гайдеґґером.

4. В Україні функціювання системи освіти визначає:

а) церква;

б) держава;

в) родина.

5. Macoβa школа як етап становлення соціального інституту осві­ти виникає в:

а) I-III ст.;

б) XIII-XV ст.;

в) XIX-XX ст.

6. Метою сучасної освіти є:

а) розвиток творчого потенціалу особистості;

б) гуманітарна підготовка;

в) науково-технічна підготовка.

7. Сутнісні риси людини є:

а) сталою данністю при народженні;

б) набуваються у процесі життєдіяльності;

в) визначаються Божим провидінням.

8. Концепція постіндустріального суспільства була розроблена:

а) Ароном, Тофлером;

б) Енгельсом, Марксом;

в) Поппером, Лакатосом.

9. Формою професійної освіти є:

а) школа;

б) гуртки;

в) університети.

10. Зоологічний індивідуалізм та егоїзм приборкуються:

а) грошима і славою;

б) мораллю і правом;

в) наукою.

II рівень

1. Охарактеризуйте таку функцію освіти як функція соціальної мобіль­ності і соціальної селекції.

2. Назвіть прояви демократизації сучасної освіти.

3. У чому полягає національна спрямованість освітнього процесу?

Ш рівень

1. Чи вважаєте ви недоцільним відрив освіти від політики і обов’язок «виховувати так, щоб не повторився Освенцім» (Адорно)? Ідеологізація навчання є бажаною чи ні?

2. По філософському осмисліть співвідношення в людині природного і соціального.

Варіант № 10

І рівень

1. Формою непрофесійної освіти є:

а) школа;

б) інститут;

в) університет.

2. Перехід від уніфікованої державної освіти до різноманітних осві­тніх форм сприяє:

а) централізації освіти;

б) демократизації освіти;

в) дегуманізації освіти.

3. Філософська традиція, яка пояснює людину як таку, що формує себе, набуває сутності, формує власну духовність, представлена у вченнях:

а) Керкегора, Маркса;

б) Ламетрі, Гельвеція;

в) Спенсера, Конта.

4. Людину як істоту передусім релігійну, моральну, розумну розгля­дають концепцції:

а) біологізаторські;

б) культурологізаторські;

в) психологізаторські.

5. Традиція згідно з якою тіло розглядається як обмеженість (тем­ниця) душі йде від:

а) Платона і християнства;

б) Фейербаха і атеїзму;

в) Поппера і позитивізму.

6. Приховані (латентні) функції освіти досліджував:

а) Вебер;

б) Мертон;

в) Камю.

7. Особистісна орієнтація сучасної освітньої парадигми проявля­ється в:

а) збільшенні кількості дисциплін;

б) зміні системи оцінювання знань;

в) розвитку творчого потенціалу особистості.

8. Висунув тезу «кінця історії», аналізував негативні аспекти і соці­альні ризики постіндустріального суспільства:

а) Карнап;

б) Фреге;

в) Фукуяма.

9. Прямий зв’язок між біологічними особливостями людини і зло­чинною поведінкою вбачав:

а) Ломброзо;

б) Дюркгейм;

в) Сартр.

10. Якісним результатом освіти є:

а) зріст, вага, об’єм;

б) вік, стать, національність;

в) знання, вміння, навички.

II рівень

1. Назвіть проблеми сучасної освіти в Україні.

2. У чому проявляється гуманізація освіти?

3. Охарактеризуйте освіту як особливий вид духовного виробництва і соціальний інститут.

Ш рівень

1. Поясніть як освіта здійснює функцію соціального контролю. Сприяє вона при цьому формуванню вільної особистості і прояву сутнісних сил людини, чи породжує «одномірну», «масову» людину?

2. Чи поділяєте Ви думку Вольтера про те, що «тільки освічена людина є вільною»? Аргументуйте відповідь.

Варіант № 11

І рівень

1. Абсолютизація соціального фактору у формуванні особистості:

а) пансоціологізм;

б) панбіологізм;

в) пантеїзм.

2. Демократизація освіти проявляється у:

а) збільшенні фінансування освіти;

б) створенні експериментальних та альтернативних шкіл;

в) створенні єдиних стандартів освітніх програм.

3. За Конституцією України повна загальна освіта є:

а) бажаною;

б) обов’язковою;

в) недоступною.

4. Освічена людина:

а) володіє уривками інформації;

б) володіє цілісним об’ємом знань;

в) знається в архітектурі.

5. Норми та ідеали вчительської та учнівської поведінки підтри­муються:

а) традицією;

б) закріплюються в статутах;

в) традицією і закріплюються в статутах.

6. Наявність єдиних підручників і єдиних навчальних програм сприяє:

а) демократизації освіти;

б) уніфікації освіти.

7. Людина підпорядковується:

а) законам живої природи;

б) законам соціуму;

в) законам живої природи і законам соціуму.

8. Гуманітаризація освіти передбачає:

а) збільшення кількості гуманітарних дисциплін;

б) особистісний розвиток;

в) комп’ютеризацію навчання.

9. Так звана «класична система освіти (школи)» формувалася під виливом ідей:

а) Галілея, Коперніка, Ньютона;

б) Каменського, Песталоцці, Дістервега;

в) Ейнштейна, Планка, Фарадея.

10. Діалог, герменевтичне «слухання» інтенцій учня, «адвокатський захист» учня від шаблонних вимог є метою підходів до сучасної освіти:

а) гуманітарного;

б) емпірико-аналітичного.

II рівень

1. Переваги і недоліки платної освіти.

2. Прослідкуйте взаємозв’язок і взаємодію соціальних інститутів дер­жави і освіти.

3. Приховані (латентні) функції освіти (за Мертоном).

III рівень

1. Мета і особливості реконструкції системи освіти України в контексті глобалізаційних процесів в сучасності.

2. У чому проявляється діалогічність європейської системи освіти. Чо­му зростає потреба в діалогічності і толерантності сучасної культури, як це відображається в сучасній освітній практиці.

Варіант № 12

І рівень

1. Абсолютизація біологічного фактору у формуванні особистості:

а) пансоціологізм;

б) панбіологізм;

в) пантеїзм.

2. Демократизація освіти передбачає:

а) монополію держави на освіту;

б) ліквідацію монополії держави на освіту;

3. Орган управління освітою в Україні:

а) церква;

б) Міністерство освіти і науки;

в) родина.

4. Ідея «індустрії» в освіті та «абстрактної людини» притаманна напрямам у філософії освіти:

а) гуманітарним;

б) емпірико-аналітичним.

5. Гуманітарний напрям у філософії освіти був започаткований:

а) Дільтеєм;

б) Контом;

в) Марксом.

6. Допускає формування в освітньому процесі активності, сенсів, установок, цілей принцип:

а) натуралізм;

б) науково-детерміністський;

в) культурологічний.

7. Сучасна система освіти в основних рисах склалася в:

а) 1—3 ст.;

б) 13—15 ст.;

в) 18—19 ст.

8. Формальним результатом освіти є:

а) атестат, диплом;

б) прибуток, слава;

в) характер, темперамент.

9. Освіта по формі буває:

а) професійною;

б) непрофесійною;

в) професійною і непрофесійною.

10. Класно-урочна система характеризує систему освіти:

а) традиційну;

б) нетрадиційну.

II рівень

1. Назвіть і розкрийте сутність функцій освіти.

2. Тенденції розвитку сучасної освіти.

3. У чому проявляється збільшення соціального попиту на освіту.

III рівень

1. Яку роль відіграє освіта в механізмах соціальної взаємодії, в особис­тому і публічному житті людини?

2. Чи поділяєте ви точку зору, згідно з якою криза сучасної освіти є ві­дображенням духовної ситуації часу — «кризи сенсу» — труднощів у визначенні життєвих пріоритетів в умовах науково-технічної цивіліза­ції? Чи є підстави говорити про кризу сучасної освіти? Обґрунтуйте відповідь.