КОНТРОЛЬНІ МОДУЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Варіант № 1

І рівень

1. В якому судженні дано майже повне визначення буття:

а) буття — це весь матеріальний світ;

б) буття — це всі форми психічної діяльності;

в) буття — це те що існує.

2. Що вивчає гносеологія?

а) питання буття;

б) питання сенсу життя;

в) питання пізнання.

3. Яким є зміст істини:

а) суб’єктивним;

б) об’єктивним;

в) трансцендентним;

г) конвенціональним.

4. Визнання виробничої діяльності першоосновою суспільного роз­витку є:

а) суб’єктивний ідеалізм;

б) соціально-економічний детермінізм;

в) провіденціалізм.

5. Представником якого напрямку в соціології був Монтеск’є, який вважав що клімат визначає соціальні закони, звичаї і свідомість лю­дей?

а) географічного детермінізму;

б) демографічного детермінізму;

в) технологічного детермінізму.

6. Ідеалізм основою буття (базисом) суспільства вважає:

а) право;

б) економіку;

в) релігію;

г) свідомість.

7. Якою є сутність речей:

а) вірогідною;

б) прихованою;

в) непізнаваною.

8. Матеріалізм під основою буття (базисом) суспільства розуміє:

а) свідомість;

б) право;

в) мораль;

г) економіку;

д) релігію.

9. Представники технологічного детермінізму в процесі розвитку суспільства абсолютизують і фетишизують роль:

а) совісті;

в) віри;

б) грошей;

г) техніки.

10. Скільки існує гносеологічних позицій щодо пізнання світу:

а) 5;

б) 4;

в) 3.

II рівень

1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії.

2. Назвіть і охарактеризуйте глобальні проблеми людства.

3. Розкрийте основний зміст видів, рівнів та форм пізнання.

III рівень

1. Використовуючи, на Ваш погляд, адекватну методологію, проаналі­зуйте людину як предмет пізнання.

2. Охарактеризуйте матеріалізм та ідеалізм як філософські позиції.

Варіант № 2

І рівень

1.

а) одне із наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людсь­кій життєдіяльності, рушійні сили суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань;

б) позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істині знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх віднесення до істини;

в) висловлення сумніву у позитивних можливостях пізнання, так і в йо­го повній неспроможності.

2. Пізнавальне відношення включає в себе три складових:

а) суб’єкт, об’єкт і зміст пізнання (знання);

б) суб’єкт, об’єктивний дух і зміст пізнання;

в) суб’єктивний дух, об’єкт і зміст пізнання.

3. Яке судження обґрунтовує ідеалістичну філософію:

а) ідеї повинні відповідати речам;

б) речі повинні відповідати ідеям;

в) повинно бути взаємна відповідність між речами та ідеями.

4. Соціальні інститути впорядковують і регламентують:

а) сферу освіти;

в) рекреаційну сферу;

б) сферу торгівлі;

г) всі сфери суспільства.

5. Який з гносеологічних принципів, полягає в тому, що пізнання не вичерпується новою інформацією про світ, а\ створення «другоїреа­льності» — світу культури:

а) принцип творчої активності суб’єкта пізнання;

б) принцип об’єктності;

в) принцип визначальної ролі практики в процесі пізнання.

6. Грецьке слово історія означає:

а) розповідь;

в) гіпотеза;

б) наука;

г) принцип.

7. Основними формами чуттєвого пізнання є:

а) відчуття, сприйняття й судження;

б) відчуття, сприйняття й уявлення;

в) уявлення, судження й умовивід.

8. Домінуючими сферами суспільного життя освіта і наука ста­ють у суспільстві:

а) доіндустріальному;

б) індустріальному;

в) постіндустріальному.

9. «Світ у своїй сутності не можна пізнати» вважали :

а) скептики;

б) стоїки;

в) агностики.

10. «Людина маси» досліджується в концепції:

а) Поппера;

в) Парсонса;

б) Ортеги-і-Гассета;

г) Туліна.

II рівень

1. Порівняйте між собою наукове та художньо-мистецьке пізнання, доведіть їх переваги та недоліки.

2. Як розумілося буття в античній та середньовічній філософії.

3. Назвіть і охарактеризуйте основні концепції істини.

III рівень

1. Назвіть основні характеристики доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства.

2. Які співвідношення суспільного буття і громадської свідомості.

Варіант № 3

І рівень

1. Виберіть правильне твердження, відчуття — це:

а) символи;

б) ієрогліфи;

в) суб’єктивний образ об’єктивного світу;

г) явище, незалежне від «речі у собі».

2. Який із названих законів відноситься до основних законів діалек­тики:

а) закон тотожності;

б) закон єдності та боротьби протилежностей;

в) закон суперечності;

г) закон взаємозв’язку змісту та форми.

3. Критерієм істини вважається:

а) думка більшості;

в) логіка розумної діяльності;

б) практика;

г) те, що веде до успіху.

4. Який філософ висловлював словами, ідеалізм «.... не знає дійсної чуттєвої, діяльності як такої»:

а) К.Маркс;

б) Л. Фейербах;

в) Ф. Бекон.

5. Учення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспіль­

ства та пізнання є:

а) софістика;

б) метафізика;

в) діалектика.

6. Засновником психоаналізу є:

а) К.Юнг;

б) 3. Фрейд;

в) Э. Фромм;

7. Якою є сутність речей:

а) очевидною;

б) прихованою;

в) непізнаваною.

8. Основними формами раціонального (логічного) пізнання є:

а) судження, умовивід, відчуття;

б) поняття, судження, сприйняття;

в) поняття, судження, умовивід.

9. Уявлення про час і простір як абсолютні об’єктивні координати, в межах яких відбуваються події, панування незмінних законів і су­ворого детермінізму, характерно для:

а) класичної картини світу;

б) некласичної картини світу;

в) постнекласичної картини світу.

10. Яка властивість свідомості акцентується в думці про те, що сві­домість не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його?

а) раціональність;

б) загальність;

в) необхідність;

г) активність

II рівень

1.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні риси інформаційного суспільст­

ва.

3. Як пов’язані поняття свідомість і несвідоме.

III рівень

1. Якщо суспільство — це нова якість стосовно окремої людини, то чи не означає це нівелювання в ньому індивідуального? Суспільство «створює» людину чи знищує її: обґрунтуйте відповідь.

2. Чи існують, на Ваш погляд, філософські витоки екологічних про­блем сучасності.

Варіант № 4

І рівень

1. Вчення про те, що суспільство є результатом свідомого об’єд­нання окремих індивідів з метою реалізації прагматичних цілей є:

а) соціальний атомізм;

б) соціальний редукціонізм;

в) соціальний деструктивізм.

2. Спосіб мислення, при якому те або інше вчення сприймається як вічна істина:

а) догматизм;

б) діалектика;

в) еклектика;

г) софістика.

3. Яке судження виражає матеріалістичне поняття єдності світу:

а) світ єдиний, тому що у його основі лежить єдина субстанція;

б) єдність світу визначається загальною структурністю;

в) єдність світу полягає в його загальній закономірності;

г) єдність світу полягає в його матеріальності.

4. Один мислитель-початківець дивувавс: «Чому у світі існують старі? Адже якщо людина сьогодні ще не стара, то і завтра вона не може бути старою» Який закон діалектики не враховується при цьому:

а) єдності і боротьби протилежності;

б) перехід кількісних змін у якісні;

в) заперечення заперечення.

5. Проблему осьового часу історії досліджував:

а) Маркс;

б) Фрейд;

в) Сорокін;

г) Ясперс.

6. Хто розглядав категорії як «апріорні форми розуму»

а) Ніцше;

б) Кант;

в) Юнг.

7. Проблему відчуження особистості у сучасному суспільстві аналі­зує філософія:

а) неопозитивізму;

в) екзистенціоналізму;

б) постпозитивізму;

г) структуралізму.

8. Питання про «кінець історії» в новітній філософії поставив:

а) Фейербах;

в) Фукуяма;

б) Фейєрабенд;

г) Фуко.

9. Засвоєння індивідом зразків поведінки, соціальних норм і ціннос­тей для успішного функціонування у суспільстві — це:

а) соціалізація;

в) комерціалізація;

б) деградація;

г) новація.

10. Діалектичне заперечення — це:

а) перехід від одного стану до іншого;

б) знищення колишнього стану об’єкта зовнішнім фактором;

в) зв’язок, спадкоємність між старим і новим?.

II рівень

1. дайте визначення поняттям «культура» і «цивілізація»

2. Визначте поняття суспільно-економічної формації.

3. Розкрийте зміст географічного детермінізму.

III рівень

1. Порівняйте класичну та некласичну картини світу.

2. Простежте основні тенденції розвитку науки. Якими вони Вам уяв­ляються — більш позитивними чи негативними? Чому?

Варіант № 5

І рівень

1. Механічне об’єднання в єдине ціле різних, найчастіше протиле­жних точок зору, філософських поглядів, політичних оцінок прийн­ято називати:

а) монізмом;

б) діалектикою;

в) дуалізмом;

г) еклектикою;

д) плюралізмом.

2. Пам ’ять — це:

а) вища, властива лише людині форма віддзеркалення об’єктивної дій­сності, спосіб його відношення до світу і до самому себе;

б) процес відображення об’єктивної реальності, що становить вищий ступінь людського пізнання;

в) здатність організму зберігати і відтворювати інформацію про зовні­шній світ і про свій внутрішній стан для подальшого її використання в процесі життєдіяльності.

3. Теорія пост індустріального суспільства була розроблена:

а) Августином;

б) Марксом;

в) Тоффлером;

г) Шпенглером.

4. Звернення мислення на себе з метою зрозуміти свої дії:

а) медитація;

б) рефлексія;

в) релаксація.

5. За якими ознаками характеризується процес розвитку:

а) несуперечливість;

б) хаотичність;

в) аморфність;

г) незворотність.

6. Лінійну модель історії представляє філософська концепція:

а) Ніцше;

в) Тойнбі;

б) Маркса;

г) Данилевського.

7. Знайдіть метафізичне судження про простір та час:

а) простір та час пов’язані з матерією;

б) простір та час існують незалежно від матерії;

в) простір та час існують в єдності один з одним.

8. Історична спільнота, що сформувалася на певній території і ха­рактеризується спільністю мови, культури, історичних пережи­вань, економічних інтересів — це:

а) раса;

б) клас;

в) нація;

г) страта.

9. Співвіднесеність характеру знань про об’єкт, які отримуються, не тільки з особливістю засобів і операцій діяльності суб’єкта, але з її ціннісно-цільовими структурами, є характерною рисою:

а) класичної картини світу;

б) некласичної картини світу;

в) постнекласичної картини світу.

ІО.Заперечувала існування єдиної логіки і етапів всесвітньо історич­ного процесу:

а) теорія природного відбору;

б) теорія культурно-історичних типів;

в) марксистська філософія.

II рівень

1. Дайте характеристику основним принципам і законам діалектики.

2. Прокоментуйте сенс людського життя в філософії екзистенціалістів.

3. У чому, на ваш погляд, полягає відмінність у діях сил природи і фу­нкціонування суспільства. Аргументуйте свою позицію.

Ш рівень

1. Розкрийте сутність провіденціально-есхатологічного пояснення сус­пільного розвитку.

2. Якій моделі історичного процесу Ви віддаєте перевагу? Охарактери­зуйте її зміст. Аргументуйте свою позицію.

Варіант № 6

І рівень

1. Проблеми суспільного буття в контексті вчення про ноосферу аналізував:

а) Конфуцій;

в) Вернадський;

б) Фіхте;

г) Шестов.

2. Істина — це:

а) адекватне відображення в свідомості людини об’єктивної реальнос­ті;

б) зміст людських знань, який не залежить від суб’єкта;

в) основна характеристика відношення пізнавального образу до об’єкту пізнання.

3. Циклічна модель історії домінувала в добу:

а) античності;

в) Відродження;

б) середньовіччя;

г) сучасності.

4. Згідно з яким принципом усі явища причино обумовлені:

а) детермінізму;

б) структуралізму;

в) гностицизму.

5. Яка категорія співвідноситься з категорією «необхідність»:

а) можливість;

б) випадковість;

в) явище.

6. Розкладання фактів на їх елементарні складники є:

а) абстрагуванням;

б) аналізом;

в) синтезом.

7. Філософська теза, згідно якій, довести можна все, що бажано, у залежності від підстав, притаманна:

а) софістиці;

б) метафізиці;

в) діалектиці.

8. Представниками вчення про людину, відомого як психоаналіз, є:

а) Дж. Локк;

б) К. Маркс;

в) Э. Фромм;

г) Дж. Гелбрейт.

9. Чи є категоріальним таке явище як « тінь»:

а) так;

б) ні.

10. Критерії істинності відносяться до:

а) ідеалів та норм наукового пізнання;

б) наукової картини світу;

в) філософським основам науки.

II рівень

1. Окресліть позитивні і негативні аспекти прагнення людини пізнавати.

2. Наведіть перелік основних філософських позицій, пов’язаних із ро­зумінням вихідних основ буття.

3. Ноосферна концепція Вернадського та її значення у сьогоденні.

III рівень

1. Використовуючи, на Ваш погляд, адекватну методологію, проаналі­зуйте людину як предмет пізнання.

2. Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.