ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Викладання філософії в сучасних українських університетах із вузькогалузевою специфікою (аграрних, технічних й ін.) покликане сформувати у студентів філософське розуміння світу та, можливо, закласти основи майбутньої професійної наукової діяльності.
Слід зазначити, що педагогіка вищої школи виділяє два досить умовні підходи до вивчення філософії в університетах: аналітичний і континентальний. Відповідно до першого підходу, філософ намагається визначити й проаналізувати абстрактні поняття, а також розглянути численні інтерпретації питань про ці поняття, інші - намагаються вибудувати найбільш загальну й за можливістю непротирічну теорію, що певним чином може пояснити абстрактні ідеї (наприклад, існування, пізнання), котрі є предметом філософії.
Філософія розглядає проблеми граничного (прикінцевого), абстрактного та найбільш загального характеру. А це - проблеми природи існування, пізнання, моральності, розуму й призначення людини. Проникнення у світ філософії з цієї позиції - і є шлях до філософського розуміння світу. Філософське розуміння світу - це передусім усвідомлені філософські знання, знання «єдиного в усьому», яке відрізняється від знання окремих речей. Саме ними оперує (мислить) людина для пояснення багатьох явищ і предметів.
Філософське мислення тісно пов’язане з науковим. Наукове мислення предметне, вбудоване в чіткі рамки предмета даної науки, а філософське - здійснюється на базі зіставлених порівнянь, переходів з однієї предметної галузі до іншої. Наукове мислення здійснюється в межах норм конкретної науки; воно чітко запрограмоване правилами наукового дослідження (правилами роботи в оперативних системах математики, поводження з різного виду символікою, моделями, картами, кресленнями тощо). Філософське ж мислення підпорядковане правилам логіки і здорового глузду - запрограмоване не так чітко, як наукове.
Наукове мислення здійснюється на базі наукових понять, філософське ж - на базі філософських категорій, що не настільки чіткі, як наукові. Саме ця нечіткість філософських категорій дозволяє з їх допомогою визначити напрями наукового пошуку в тих ситуаціях, де наукові поняття не спрацьовують. Філософське мислення пов'язане з цілеспрямуванням і формуванням цінностей, наукове ж реалізує вже поставлене завдання, мету або систему цінностей. Наука відповідає на питання «чому?», філософія - на питання «для чого, з якою метою?» Наукове мислення відволікається від будь-яких виявів, що характеризують ставлення людини до світу. У межах науки дійсність береться у формі об'єкта. Філософське ж мислення рефлексивне, воно звернене не тільки до об'єкта, але й до процесу його вивчення. Рефлексія - специфічне явище у сфері духовного опанування людиною світу, яке не збігається з пізнанням. Предмет рефлексії - відношення внутрішнього світу до зовнішнього.
У цьому розумінні філософське розуміння світу виявляється у здійсненні рефлексії людиною (суспільством) відносно свого буття, що багато в чому охоплюється поняттям мудрості.