Що таке некласична філософія?

Вважають, що починаючи з ХІХ століття на противагу класич­ній філософії на Заході починає домінувати «некласична філосо­фія». Що таке «некласична філософія»?

До неї можна віднести філософію, яка не вірить у всесильність людського розуму й акцентує увагу на ірраціональних методах пі­знання (інтуїція, воля), підкреслює роль людини та її суб’єк­тивності у пізнанні, а також намагається подолати абстрактність, спекулятивність класичної філософії та, на відміну від неї, стати «ближчою до життя».

Хоча некласична філософія, подібно класичній, ще претендує на пояснення «всього світу», але воно відбувається часто через призму якоїсь однієї конкретної реальності: людини, мови, економіки тощо. Таким чином, характерною рисою некласичної філософії є претензія на основоположну роль того чи іншого сущого для всього буття. Протягом ХІХ-ХХ століть на статус такої «останньої реальності» претендували «воля до влади», наукове знання, економічні відносини, людина та її несвідоме, структури розуму, структури культури, еволюція, свобода, сутності предметів, смисл і тлума­чення, особистість, «діалог», «корисність», Бог, мова. Таким спосо­бом некласична філософія порушує канони симетрії та гармонії,

притаманні філософії класичній, створюючи строкате розмаїття філософських напрямів, кожен із яких іменує себе відповідно тій реальності, яка претендує на роль визначальної: філософія людини, філософія мови, філософія діалогу, прагматизм, екзистенціалізм 133 тощо.

Засновником класичної філософії, як уже говорилося вище, вважається Платон, а останнім яскравим представником - Гегель. Чи є засновник у некласичної філософії? Це питання досить спір­не, однак традиційно вважється засновником некласичного філо­софування непримиренний противник Гегеля німецький філософ Артур Шопенгауер.

2.