<<
>>

Соціальні функції освіти

Освіта пов’язана майже з усіма сферами суспільного життя, і цей зв’язок реалізовується через особистість, яка включена в економічні, політичні, духовні, та решту видів соціальних зв’язків.

Деякі дослідники, вважають, освіту спеціалізованою підсистемою суспільства, цільова функція, якої співпадає з метою суспільства. Якщо, розглядати різні галузі господарства, наприклад, ті які, виробляють певну духовну та матеріальну продукцію, також послуги для людини, то система освіти робить саму людину, і впливає на її інтелектуальний, моральний, естетичний, етичний та фізичний розвиток, тим самим ви­значаючи одну із соціальних функцій освіти — гуманістичну.

Реалізація засад світогляду, в основі яких лежить повага до людей, піклування про них, переконання в їх великих можливостях до само­вдосконалення і є гуманізацією, як системою моральних, психоло­гічних, естетичних, правових, економічних, технічних заходів з метою перероблення праці в джерело суб’єктивного задоволення особистості. Гуманізація освіти виходить з визнання самоцінності людини, її прав на свободу, та щастя в житті.

Основний зміст сучасної освіти, має не тільки включати новітні нау­ково-технічні інформації, а ще гуманітарно-особистісно-розвинені знан­ня та вміння, досвід творчої діяльності, емоційне та ціннісне ставлення до світу і до людини в ньому, систему моральних та етичних почуттів, що визначають її поведінку в різноманітних життєвих ситуаціях.

Відтворення культурної функції освіти, надає знанню техноло­гічності, конструктивності, систематизованості, внаслідок чого можна знання транслювати і накопичувати. Передача знання та досвіду стає масово відкритою, де об’єктом стають обрані типи культури — домінантна, шкільна, професійна.

Щодо трансляції, та розповсюдження культури в суспільстві, то во­ни полягають у тому, щоб за допомогою інституту освіти відбувалася передача цінностей культури від покоління до покоління (досягнення наукового знання, здобутки в галузі мистецтва, моральні цінності та норми, також правила поведінки, досвід і навички).

Освіта, протягом історії людства була головним джерелом знань, та інструментом нав­чання суспільства.

Власне, можна сказати, що культура кожного народу має свої національно-етнічні особливості і система освіти відіграє значну роль у підтримці, та збереженні національної культури, та індивід приймаючи у цьому участь, безпосередньо, стає носієм національної свідомості.

Виховна функція освіти укладається в забезпеченні процесів соціалізації особистості, та її громадянського становлення, передачі но­вим поколінням культурно-історичного досвіду. До того ж, вона тісно пов’язана зі змістом, формою і методами навчання, розвитку особистості, та здійснюється через спілкування учителя з учнями.

Аналізуючи навчальну функцію освіти, яка полягає в гарантуванні процесу опанування людиною знанням, навичкам та вмінням в рамках навчальних закладів, та різних сфер життєдіяльності нашого суспільства, окрім змістового компоненту, навчання виступає не лише як процес передачі знань, але і як засіб розвитку мислення учнів. Об’єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переко­нань, відносин, якостей особистості, та формування особистості взагалі неможливе без засвоєння системи етичних і інших понять, норм і ви­мог.

Соціально-економічна функція освіти, пов’язана з формуванням професійно-кваліфікаційного складу населення, проте, система освіти відповідає за відтворення професійно-освітнього складу жителів, при цьому деяке перевищення освітнього рівня над вимогами робочого місця відіграє позитивну роль у провадженні, загалом створює резерв творчо — активного та кваліфікаційного потенціалу людини. Відповідним чином, освіта вносить в матеріальні потреби людей логічні стандарти, сприяючи становленню та збереженню економіки, і одним з вигідних вкладень капіталу є вкладання в освіту.

Вважається, що інтеграційна функція освіти — залучає до єдиних цінностей, навчає визначеним нормам, стимулює та єднає дії людей.

В умовах найрадикальніших змін у світі, внаслідок стрімкого уск­ладнення суспільного, політичного, духовного, культурного життя, за­провадження в обіг інформації про складні процеси глобального харак­теру, людина, щоб раціональніше орієнтуватися, та усвідомлено брати участь у цих процесах, та робити правильні оцінювальні дії — має бути добре освіченою.

В сучасному світі, освіта, завдяки важливим функціям, грає інтегративну роль при формуванні соціальних спільнот та інститутів суспільства, формуванню взаємодіючої особистості. Освіта, виступає єдиним інститутом суспільства, на якому будується і формується кількість взаємин між соціальними спільнотами та їх представниками. Великі вкладання в якісну освіту збільшать потужність економіки країни. Завдяки освіті, здійснюється обмін знаннями, інформацією, можливостями між верствами суспільства, між колективами, держава­ми, людьми, і таким чином, здійснюється комунікативна функція освіти.

3.

<< | >>
Источник: Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс [текст]: навч. посіб. / За ред. Додонова Р. О., Мозгового Л. І. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 512 с.. 2014

Еще по теме Соціальні функції освіти:

  1. Проблемне поле філософії освіти. Об'єкт, предмет і завдання філософії освіти
  2. 1.4. Функції філософії
  3. Сутність і природа освіти
  4. Філософія і освіта: контекст взаємодії
  5. 2. Сучасні тенденції розвитку освіти
  6. Функції та методи філософського знання
  7. Типи культурного успадкування та інститути освіти
  8. ТЕМА 1 ФІЛОСОФІЯ, II ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА ТА ФУНКЦІЇ
  9. Поняття світогляду, його структура і функції
  10. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії