Від авторів

Розпочинаючи курс філософії природи, маємо застановитися над тим, для чого нам ці знання. Навіщо заглиблюватися в абст­рактні категорії, розкривати проблеми Всесвіту і таємниці жи­вого? Відповідь безсумнівно однозначна: сучасний богослов зобо­в’язаний бути обізнаним з основами світобудови і феномену буття передовсім для того, щоб усвідомити величну програму Творця Все­світу.

Ідеальним епіграфом до нашого курсу може служити звернення апостола Павла до Римлян. Застерігаючи їх перед суєтним мудру­ванням, він закликає пізнавати Бога-Творця крізь призму видимих природних речей: «...те, що можна знати про Бога, явне для них (людей), бо їм Бог об ’явив. Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає ви­диме» (Рим. 1: 19, 20). Ці натхненні слова спонукають нас докла­дати всіх зусиль, щоб пізнавати творіння Бога шляхом вивчення розмаїття речей і явищ у навколишньому світі. Тільки так можна оцінити всю велич задуму Бога-Твория, пізнання якого - це справжній тріумф людського розуму.

Розглядаючи філософію природи як науку, що вивчає передовсім найглибші причини існування матеріального світу, автори не вва­жають її механічним поєднанням космогонії, астрономії, геології, хімії, біології та інших дисциплін, які розкривають безпосередні зв ’язки явищ і предметів. Але тут спільним і об ’єднуючим факто­ром виступає реальний світ — його нежива і жива природа. Саме її дивовижна різноманітність, упорядкованість, доцільність і кра­са спонукають людину замислитися в пошуках відповіді на спокон­вічне питання «Звідки взявся світ?».

Природознавчі науки відкривають нам таку можливість і на­ближають до пізнання взаємозв ’язку Бога і Його творіння — Все­світу. Цей феномен чи не вперше описаний Аристотелем у Psysica ausculatio, тому цілком слушно його можна вважати засновником натурфілософії - науки, що відділилася ще в стародавні часи з філо­софії й утвердилася в середньовіччі як філософія природи. Ця нова течія набула справжньої сили у фундаментальних працях св. Томи з Аквіну Summa theologiae і Summa philosiphiae, де вперше об 'рун- тована ідея гармонії віри і розуму як чинників сприйняття істин одкровення. І тільки з 18 ст., внаслідок бурхливого розвитку при­родознавчих наук, космологія стає повноправним вченням про світ, його походження і будову.

У руслі новітнього розвитку науки аристотелізм і томізм от­римали своє об'рунтування у працях багатьох філософів та вчених зі світовими іменами і визнані офіційною доктриною Християнства. Тепер, на світанку 21 ст., все більше утверджується переконання, що між релігією і наукою не існує принципових суперечностей, про що свідчать численні висловлювання найвизначніших вчених, які най­глибше вникли в таємниці Всесвіту, - Коперника, Кеплера, Галілея, Ньютона, Вольта, Ліннея, Пастера, Айнштайна та багатьох інших.

Автори доклали чималих зусиль, щоб донести до читача най­новіші досягнення науки, які розкривають сутність визначальних категорій, генезис, структуру й еволюцію Всесвіту на макро- і мікрорівні включно з феноменом живого. Такий характер і по­слідовність викладу зосереджують увагу передовсім на пізнанні ре­ального світу з усіма його проблемами і на усвідомленні Божого Про­мислу, що пронизує весь упорядкований і доцільний світ. Природно, що при такому підході до змісту посібника з «Філософії природи» немає необхідності детально висвітлювати питання як загальної метафізики (первоначал буття, сутності живого і людини), так і окремої (Божого Провидіння і Справедливості), які є предметами вивчення онтології, антропології та теодицеї.

Цей навчальний посібник є істотно доповненим і оновленим курсом «Основи космології» видання 1999 року, в якому не тільки представлені сучасні концепціїсвітоутворення, але йрозкриваються його принципи і доцільність. Автори пропонують «Філософію при­роди» передовсім студентам вищих навчальних закладів, а також усім, хто прагне пізнати Всесвіт і себе в ньому. Зміст посібника скомпонований із чотирьох розділів і вступу. Обсяг курсу укладе­ний за редакцією академіка Івана Климишина у співробітництві з професором Івано-Франківської теологічної академії Іваном Дубиць- ким і о. Романом Терлецьким.

Автори щиро сподіваються, що «філософія природи» сприя­тиме розширенню горизонтів знань про Божий Світ і тим самим виконає своє завдання у формуванні світоглядних принципів нашої студіюючої молоді.