КУЗЬМІН Станіслав Соціальні системи: досвід структурного аналізу
[...] «.система - це той об'єкт, якому притаманна спонтанність існування серед інших об'єктів і свої власні закономірності розвитку, відмінні від закономірностей розвитку як його власних окремих елементів, так і інших незалежних об'єктів.
Спонтанність розвитку є одним із найважливіших атрибутів цілісності системи. [. ] Структуру системи можна визначити як стійке поєднання функціональних внутрішньосистемних пар, у свою чергу стійких як всередині (стійкість зв'язків між елементами, що їх утворюють), так і зовні - одних “всп” з одними. [...] структура не є чимось застиглим назавжди: вона може змінюватися, розвиватися кількісно і якісно, бо частина “всп”, що входять до неї, може втрачати свій стійкий характер, і навпаки, нестійкі раніше ознаки можуть зайняти місце стійких і функціональних... Елементарні “всп” можуть об’єднуватися в групи, комбінації, підсистеми, набуваючи нових якостей і суттєво впливаючи на якість всієї системи. В результаті може відбутися якісне перетворення системи загалом. Очевидно, зміни в системі відбуваються в разі будь-яких зовнішніх впливів. Одні з них можуть бути малопомітними, не викликати структурних змін системи, другі, навпаки, суттєво впливати на динаміку її структури. [...] У самореґульованій системі діє внутрішній (спонтанний) механізм самореґулювання...»«Накопичення і передача знань виявились такою важливою умовою існування соціальної системи, що за сутністю стали разом з основною (функцією виживання) її другою функцією. Соціальним системам властива організаційна латентність. Жива соціальна матерія безперервно змінює свою організаційну структуру. Ця властивість соціальних систем випливає з наявності багатства форм об’єднання індивідів, які (об’єднання) відрізняються за рівнем реґламентованості дій, ієрархії інтересів, формалізації організаційної будови. [. ] поєднання високої стабільності базисних елементів і їхніх об’єднань з їхньою здатністю до безперервних змін забезпечує системі можливість гнучкого пристосування до змінюваних умов».
«Масу споживачів (практично все населення) досить важко уявити як соціальну спільність - з огляду різнорідності цієї маси, явної відсутності в неї однорідних соціальних інтересів і т.
д. [...] Індивідуальний “споживач” виступає у внутрішньосистемних відносинах як у пасивній, так і в активній ролі. [...] Першоосновою матеріального виробництва є перетворення речовини, з одного боку, праці (фізичної і розумової енергії), психоемоційних сил та ін. - з другого, та їхнє поєднання у нових споживчих цінностях. В усіх розвинутих економічних системах практично відсутній безпосередній зв'язок виробника зі споживачами. [.] Дрібне товарне виробництво має найбільше прямих і безпосередніх зв'язків із споживачем, є гнучкішим до попиту, легше адаптується до змін».«Закономірність появи в суспільстві соціальної нестабільності й напруженості об'єктивно випливає з факту безперервних накопичуваних структурних зрушень в економіці, які супроводжуються зміною майнового, правового, соціального становища різних верств населення, перерозподілу благ і привілеїв між ними. [.] багатоманіття малих спільнот утворює соціальні середовища індивіда, в яких він повністю (якщо середовище благодатне) або нижче від своїх можливостей (у несприятливому середовищі) реалізує свій потенціал. Сфероутворювальна роль малих спільнот ґрунтується на тому, що відносини в них найближчі до повсякденного життя індивіда».
«У нестійких соціальних системах, особливо в кризових ситуаціях, малі етнічні та більші спільноти інші групи населення вважають певними захисними утвореннями, покликаними своїм груповим впливом захистити індивіда від несприятливих зовнішніх обставин».
Еще по теме КУЗЬМІН Станіслав Соціальні системи: досвід структурного аналізу:
- Топографія досвіду і аналіз мови
- Рамки історії поняття досвіду: взаємозоповнюваність концепцій досвіду Канта і Гегеля
- КАТАЄВ Станіслав Сучасне українське суспільство
- ВОРЦЕЛЬ Станіслав Про власність
- Соціальні функції освіти
- ДНІСТРЯНСЬКИЙ Станіслав Загальнанаука права і політики
- НАУКОВИЙ АНАЛІЗ БІБЛІЇ
- I. ФРАНКО ПРО ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ ТА її СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ
- Невозможность подхода к биологическим системам как к точно определенным системам материальных частиц
- ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ РЕЛІГІЇ
- Розділ 17 КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
- 1. Становление структурной лингвистики
- 1. Становление структурной лингвистики
- 1. Становление структурной лингвистики
- 5. Структурный психоанализ Ж. Лакана
- 5. Структурный психоанализ Ж. Лакана