<<
>>

НАУКОВИЙ АНАЛІЗ БІБЛІЇ

Бенедикт Спіноза (1634-1677) був чи не першим дослідни­ком у світовій філософії, який наблизився до проблем аналізу при­роди релігії, будучи абсолютно об’єктивним, відмовившись від на­лежності до будь-якої означеної конфесії.

У «Теологічно-полі­тичному трактаті» (1670) він прагне довести, що Біблію можна тлумачити так, що з’явиться можливість поєднати її з лібераль- ною теологією, тобто допускає можливість її інтерпретації в кон­тексті філософської істини. Започаткував науковий аналіз Біблії.

Вважається, що найсуттєвіший вплив на формування філософ­ських поглядів Спінози зробив Р. Декарт. Проте свою основну ціль - пошук універсального принципу єдності світу - Спіноза все ж таки запозичив не у великого француза, а з інших джерел: окрім Біблії і Талмуда, він вивчав праці арабських і єврейських філософів, з яких його найбільше захоплював стародавній аполо­гет всеєдності Маймонід.

Метою Спінози було осягнення загального природного поряд­ку, частину якого становить людина.

«Теологічно-політичний трактат» був другим і останнім тво­ром, який був надрукований за життя філософа. З метою обережно­сті він був виданий анонімно, із зазначенням неправдивого місця друку. Твір було сприйнято з надзвичайним обуренням, особливо теологами, і його було офіційно заборонено продавати і розповсю­джувати.

Значення «Теологічно-політичного трактату» Спінози поля­гає ще й у тому, що тут вперше була дана наукова критика Святого Письма, Біблії. Вперше в історії людської думки мислитель висло­вив ідею, згідно з якою до дослідження Святого Письма треба під­ходити так само, як і до будь-якого іншого документа, що має свою історію. В цьому філософ, далеко випереджаючи свою епоху, ви­ступив як засновник біблійної критики, розквіт якої належить до 40-х років 19 ст.

8.2.

<< | >>
Источник: Ларіонова В.К.. Філософія релігії. Посібник. - Івано- Франківськ: Видавництво «Гостинець», 2004- 148 с.. 2004

Еще по теме НАУКОВИЙ АНАЛІЗ БІБЛІЇ:

  1. § 1. Філософське осмислення права у Біблії
  2. ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ РЕЛІГІЇ
  3. Методи і форми наукового пізнання
  4. Магія: епістемний аналіз
  5. Топографія досвіду і аналіз мови
  6. Наукове пізнання, його форми й методи
  7. Розділ 17 КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
  8. Шляхи та способи наукового пізнання
  9. Патерналізм як управлінська модель для роздумів та аналізу
  10. Наукове пізнання, його специфіка й побудова
  11. Інституційні засади наукових і освітніх знань
  12. КУЗЬМІН Станіслав Соціальні системи: досвід структурного аналізу