Айнштайн. Тейяр. Гайдеггер

Перелік сучасних доктрин філософії природи був би непов­ним без врахування наукових і філософських розробок Альберта Айнштайна, Мартіна Гайдеггера і Тейяра де Шардена.

Альберт Айнштайн (1879-1955) - один з найвидатніших вче­них людства - побудував першу релятивістську космологічну мо­дель Всесвіту, в якій простір був замкнутим і скінченним.

П’єр Тейяр де Шарден (1881-1955) - основоположник Тейяриз- му, один з відкривачів синантропа, а також впливовий католиць­кий теолог. Головними засадами його концепції є такі: 1) ма­терія Всесвіту - хаос, підпорядкований силою Бога-Альфа; 2) від самого початку духовні властивості перевищували фізичні; 3) суспільні явища, по суті, є біологічними функціями.

Основою буття є щось, чого не можна визначити, але ця еле­ментарна матерія була великою, вона становила цілість і була на­ділена енергією. Та ж елементарна матерія містила у собі також як психічні, так і фізичні властивості. Отож спочатку був панпсихізм (від. гр. психе - душа) і панматеріалізм. Той же психізм у найнижче зорганізованому бутті був водночас у найнижчому ступені розвит­ку; в міру фізичного розвитку зростала і психіка, свідомість, яка в даний час дійшла до найвищого пункту у людини (церебраліза- ція), але той пункт є водночас порогом дальшого розвитку люди­ни! Таким чином, здійснюється перехід від несвідомого до щораз більшої свідомості, і повороту назад немає (це подібне до розвит­ку людського ембріона: в час зачаття наявними є дух і матерія, і чим більше розвивається матерія, тим більше «розвивається дух» - аж до повноліття й цілковитої зрілості. Отже, це і є еволюція.

Мартін Гайдеггер (1889-1976) у книзі «Буття і час» (1927) сформулював філософське вчення, центральним поняттям якого постала екзистенція - людське існування, і тим самим став осно­воположником течії екзистенціалізму. Якщо філософи-класики розглядали буття як строге поняття, то першоосновою онтології екзистенціалізму є Dasein (буття тут). У названій вище праці Гай- деггера Dasein фігурує як поняття, що визначає буття людини. Отож, Dasein - буття людини і Dasein - притаманна історичність посідають центральне місце в концепції Гайдеггера. Філософ наполягав на історичному розумінні історичності людини і світу. Є ще, на його думку, онтологічний погляд на історичну ре­альність, що забезпечується феноменологією. Феноменологічний метод дає змогу розглянути людину в часі, яка не є абсолютно підвладною йому, тому що за способом буття вона сама є часом. Якщо суспільство і природа, світ у цілому мають історію, то лю­дина сама є історією. Гайде ггер проголошує парадоксальну дум­ку, що минуле, сучасне і майбутнє - тотожні. Ця думка є абсурд­ною щодо фізичного часу, але вона цілком правомірна і змістов­на щодо часу культурно-історичного (соціального).