<<
>>

Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов'язані із самим фокусом дійсності.

Перш за все філософія аналізує людське знання про реально існуючі речі та цікавиться тим ступенем достовірності, який може бути тут досягнутий.Дитрих фон Гільдебранд

Філософія відрізняється від науки не в тому значенні, що апелює до відірваних від життя тверджень, а в тому, що максимально вірно виражає її зміст.Карл Ясперс16

Тема 1.

Філософія, її походження, проблематика та функції

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнюючий характер знання, принциповий людино-центризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибинне і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні ЗНАТИ що таке світогляд, його складові та типологія; співвідношення філософії зі світоглядом, наукою, мистецтвом, релігією та ідеологією; історичні особливості виникнення філософії; особливості та характерні риси філософського мислення; структуру та основні функції філософії.

■ розрізняти світоглядні та інші види знання;

виділяти елементи філософського мислення у певних знаннях;

■ - пояснювати (у тому числі - конкретними прикладами) основні функції філософії;

■ застосовувати до конкретних ситуацій ознаки найперших філософських позицій.

♦ в чому полягають необхідність та неминучість виникнення у людини світоглядних знань та орієнтацій;

♦ як пов'язані між собою світогляд та філософія;

♦ чим зумовлена наявність у філософії саме таких характерних рис мислення;

♦ внутрішній зв'язок основних функцій філософії між собою;

♦ чим зумовлена саме така структура філософського знання.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1.1.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.

1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.

1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.

1.4. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії (науки), релігії та мистецтва.

1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії.

●- ключові терміни і поняття

*■ СВІТОГЛЯД — сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин з світом, що виконують функції людського самоусвідомлення та світоорієнтування.

* ФІЛОСОФІЯ (з давньогрец.: любов до мудрості) — теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

*■ РЕФЛЕКСІЯ (з лат.: загинати, обертати) — унікальна здатність людської свідомості (і думки) у процесі сприйняття дійсності сприймати і себе саму; внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість, думка про щось —як думка про думку, знання про щось — як знання про саме знання.

* КАТЕГОРІЇ (з давньогрец.: демонструю, виявляю) — гранично широкі, вузлові поняття певної галузі знання, сукупність яких окреслює якісну специфіку предмета пізнання даної галузі.

* ФІЛОСОФІЯ, РЕЛІГІЯ, МИСТЕЦТВО — за Г.Гегелем, три основні форми людської духовно-практичної діяльності, які фіксують три основні властивості людського інтелекту: філософія (наука) уособлює здатність розуміти, мистецтво — здатність переживати дійсність, релігія — здатність відчувати спорідненість людського духу з фундаментальними початками буття.

<< | >>
Источник: Петрушенко В.Л.. Філософія. Навчальний посібник. – ТзОВ НВФ "Магнолія плюс",2006. – 243 с.. 2006

Еще по теме Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов'язані із самим фокусом дійсності.:

  1. Предмет філософії природи
  2. Філософія як традиція послідовного і неперервного навіть у своїх найрадікальніших і найреволюційніших формах мислення відрізняється від усіх інтелектуальних практик, які зазвичай називають «науковими» чи «академіч­ними»
  3. Антична філософія, висунувши та розробивши цілу низку ідей, являє собою колиску не лише європейської філософії, а й культури загалом. Вивчаючи вихідні ідеї античної філософії
  4. Зарубіжна філософія XX ст. у багатьох відношеннях являє собою своєрідне і цікаве явище: на відміну від попередніх епох розвитку європейської філософії, вона активізує і широко використовує не лише останні, найновіші концепції та здобутки, а, фактично, усю попередню історію фйюсофії
  5. Лекція 1 Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії філософії історії. І тільки для філософії важливим є питання про те, чи історичний розум сам є історичний.
  6. Свідомість як вища форма відображення дійсності
  7. 1.5. Особливості філософського освоєння дійсності
  8. ОСОБЛИВОСТІ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСВОЄННЯ ДІЙСНОСТІ
  9. Своєю появою в другій половині XX cm. у Франції структуралізм відтіснив на другий план модні і популяр­ні екзистенціалізм, персоналізм, феноменологію.
  10. Приклад прагматичної топографіїдосвіду унаочнив потребу з’ясувати ті взаємовідношення, які мають досвід як тема і мова як засіб його самовиражен­ня.
  11. 12.2. Методи герменевтики пояснення та розуміння дійсності
  12. МЕТОДИ ГЕРМЕНЕВТИКИ ПОЯСНЕННЯ ТА РОЗУМІННЯ ДІЙСНОСТІ
  13. ТЕМА 1. НАУКОВО-ФІЛОСОФСЬКИЙ СПОСІБ СПРИЙНЯТТЯ ДІЙСНОСТІ
  14. Освіта в парадигмі української дійсності і філософії
  15. Вивчення матеріалу попередніх розділів засвідчило, що людина може набути власне людських якостей лише шляхом включення в соціально-культурні процеси. Проте
  16. Глава 4 Философия природы (Взаимодействие природы и общества)
  17. Тема: «Предмет філософії, коло її проблем. світогляд»
  18. 3. Культура и природа
  19. Культура и природа
  20. 3. Культура и природа