ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ
«Предмети, які даються нам досвідом, незрозумілі для нас із багатьох поглядів, і на багато питань, на які наводить нас закон природи, якщо їх довести до певної глибини (але завжди з подібними законами), не можна дати відповідь, як, наприклад, на питання про те, чому речовини притягують одна одну.
Але коли ми зовсім залишаємо природу або ж, простежуючи ланцюг її зв'язків, виходимо за межі будь-якого можливого досвіду, отже, заглиблюємося в сферу чистих ідей, тоді ми не можемо сказати, що предмет нам незрозумілий і що природа речей пропонує нам невирішувані завдання. Адже в цьому випадку ми маємо справу зовсім не з природою або взагалі з даними об'єктами, а тільки з поняттями, які мають джерело виключно в нашому розумі, та з чисто мислительними сутностями, відносно яких усі завдання, що випливають з їх поняття, повинні бути вирішені, тому що розум може і повинен у будь-якому разі давати собі повний звіт у своєму власному діянні. Через те що психологічні, космологічні та теологічні ідеї є тільки чисті поняття розуму, що не можуть бути дані ні в якому досвіді, то питання про них, запропоновані нам розумом, стають не предметами, а тільки максимами розуму заради його власного задоволення, і на всі ці запитання обов'язково може бути дано належну відповідь, якщо показати, що вони є основоположеннями, які служать для того, щоб довести застосування нашого розсудку для повної ясності, завершеності та синтетичної єдності, а тому значущі тільки для досвіду, але для досвіду, взятого в цілому. Хоч абсолютна сукупність досвіду і неможлива, однак тільки ідея сукупності пізнання за принципами може взагалі надати пізнанню особливий вид єдності, а саме єдності системи, без якої наше пізнання є лише чимось фрагментарним і непотрібним для вищої мети (яка завжди є лише системою всіх цілей)...Отже, трансцендентальні ідеї виражають дійсне призначення розуму, а саме, як принципу систематичного застосування розсудку. Якщо ж приймають цю єдність способу пізнання як єдність об'єкта, що пізнається, якщо цю єдність, що, власне, є суто регулятивною, вважають конститутивною і уявляють, начебто завдяки цим ідеям можна розширити своє знання далеко за межі будь-якого можливого досвіду... - то це не більш як помилка в оцінці власного призначення нашого розуму і його основоположень, це діалектика, яка, з одного боку, заплутує застосування розуму в досвіді, а з другого - приводить розум до суперечностей із самим собою».
(Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, которая может появиться как наука // Соч.: В 8 т. - Т. 3. - М., 1994. - С. 112-113.).
Чи погоджуєтесь ви з міркуваннями І. Канта про регулятивну роль розуму стосовно досвіду?
Еще по теме ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ:
- Проблемне поле філософії освіти. Об'єкт, предмет і завдання філософії освіти
- Проблемне поле філософії освіти: спроби кристалізації проблематики
- Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
- Додаткові завдання
- Питання та завдання для самоконтролю
- Світ філософії у запитаннях та завданнях: навч. пос. для студентів- бакалаврів технічних закладів вищої освіти / О.В. Бондаренко, Г.О. Арсентьєва, І. М. Бондаревич, Н. М. Дєвочкіна, Є. О. Ємельяненко, В. М. Коваль, О.М. Повзло; під ред. О.В. Бондаренко. Запоріжжя.,2021. 292 с., 2021
- ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
- § 4. Методологічна місія філософії права та необхідний для її реалізації інструментарій
- Висновки
- ОСНОВНІ ТИПИ САМОВИЗНАЧЕННЯ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ
- 1.9. Основні типи самовизначення сучасної філософії
- ФІЛОСОФІЯ освіти: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова,2009. - 329 с., 2009
- Ящук Т.I.. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. — K.: Либідь,2004. - 536 с., 2004
- Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.- Полтава: РВВ ПДАА,2010.- 381 с., 2010
- К’ЄРКЕҐОР Сьорен Або-або
- Приложение №1 Социальная толерантность: обзор западной англоязычной литературы
- ПРИМЕРНЫЕ ТЕМЫ РЕФЕРАТОВ ПО ТЕМЕ "ФИЛОСОФИЯ ПОЗНАНИЯ И НАУКИ"