Структура цінності
Аксіологія не тільки намагається з’ясувати природу цінності, але й склад, внутрішню будову або, як кажуть, структуру цінності.
З нашого погляду, чи не найбільш вдалою є визначення структури цінності, викладене у працях Шелера.
Кожній цінності, за Ше- лером, відповідає: емоційний акт, тобто емоційна реакція, що супроводжує цінність (відчуття задоволення, насолоди тощо); взірець - особистісний приклад ціннісної поведінки (герой, художник, філософ, святий), спільнота - соціальна група, до якої належить людина (маса, нація чи релігійна громада).Це дослідження структури цінності можна взяти за основу. Однак, вважаємо за потрібне вказати, що взірець, еталон, може бути не тільки особистісним, особливо якщо мова йде про естетичні цінності. Взірцем, окрім людини, може бути музичний твір, картина, книга, які виступають таким собі еталоном краси чи мудрості. До цієї структури слід додати, також, ще й четвертий, коґні- тивний елемент - знання цінності; адже для того, щоб щось цінувати, його треба, насамперед, знати.
Візьмемо, наприклад, таку цінність, як «добро». Якщо добро для людини справді є цінністю, то вона (людина) має якісь певні знання чи уявлення про те, що таке добро. Всі ці знання й уявлення якраз і становлять коґнітивний елемент цінності. Окрім того, маючи перед собою добро або зло чи якусь іншу цінність, людина переживає певні емоції, - це і є емоційний компонент. Людина, маючи перед собою добро, порівнює його з якимось еталоном, тобто оцінює, - це третій компонент цінності - оцінка. Зрештою, добро є тільки те, що добре не лише для людини, але й для певної спільноти, з якою людина себе ототожнює. Отже, цінність включає чотири компоненти:
а) коґнітивний - сприйняття, уявлення чи знання цінності;
б) емоційний - емоційні переживання, що супроводжують ціннісне ставлення;
в) оцінковий - процес з’ясування, чи є даний предмет або знання цінним і настільки (шляхом порівняння з певним еталоном);
г) соціальний - процес з’ясування, чи є даний предмет або знання цінним і настільки для певної спільноти людей, до якої себе відносить дана людина.
Цінності приносять нам духовну насолоду. Перебуваючи поряд із цінною з естетичної точки зору картиною ми отримуємо насолоду. Цінності дають нам знання. Якщо людина щось цінує (наприклад філософію), вона прагне глибше пізнати предмет своєї цінності.
Цінності відіграють значну роль у культурі. Ви вже знаєте, що культура - це все, що створила людина. А що саме творить людина? Те, що для неї є цінним. Отже, цінності - це продукт культури й одночасно те, що орієнтує, направляє, визначає культуру. Досить часто саму культуру тлумачать як «сукупність усіх цінностей», створених людством.
4.
Еще по теме Структура цінності:
- ЦІННОСТІ ІСТОРІЇ ТА ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ. СВОБОДА, ВИБІР, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
- 6.16.1. Цінності історії та цінності людського існування
- Цінності в системі культури
- Цінності як ядро духовного світу людини
- Базові цінності людського життя. Ієрархія цінностей. Ціннісні орієнтації та ідеал
- 14.1. Цінності буття в антропології М. Шелера
- ЦІННОСТІ БУТТЯ В АНТРОПОЛОГІЇ М. ШЕЛЕРА
- 3.2.2. Цінності буття епікуреїзму
- ЦІННОСТІ БУТТЯ ЕПІКУРЕЇЗМУ
- Цілі і цінності освіти в контексті футурології
- Цінності свободи самовизначення і самоактуалізації особистості
- ТЕМА 2. ДУХОВНІ ВИМІРИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ. ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ