<<
>>

Структура цінності

Аксіологія не тільки намагається з’ясувати природу цінності, але й склад, внутрішню будову або, як кажуть, структуру цінності.

З нашого погляду, чи не найбільш вдалою є визначення структу­ри цінності, викладене у працях Шелера.

Кожній цінності, за Ше- лером, відповідає: емоційний акт, тобто емоційна реакція, що су­проводжує цінність (відчуття задоволення, насолоди тощо); взі­рець - особистісний приклад ціннісної поведінки (герой, худож­ник, філософ, святий), спільнота - соціальна група, до якої належить людина (маса, нація чи релігійна громада).

Це дослідження структури цінності можна взяти за основу. Од­нак, вважаємо за потрібне вказати, що взірець, еталон, може бути не тільки особистісним, особливо якщо мова йде про естетичні цінності. Взірцем, окрім людини, може бути музичний твір, кар­тина, книга, які виступають таким собі еталоном краси чи мудрос­ті. До цієї структури слід додати, також, ще й четвертий, коґні- тивний елемент - знання цінності; адже для того, щоб щось цінувати, його треба, насамперед, знати.

Візьмемо, наприклад, таку цінність, як «добро». Якщо добро для людини справді є цінністю, то вона (людина) має якісь певні знання чи уявлення про те, що таке добро. Всі ці знання й уявлен­ня якраз і становлять коґнітивний елемент цінності. Окрім того, маючи перед собою добро або зло чи якусь іншу цінність, людина переживає певні емоції, - це і є емоційний компонент. Людина, маючи перед собою добро, порівнює його з якимось еталоном, тобто оцінює, - це третій компонент цінності - оцінка. Зрештою, добро є тільки те, що добре не лише для людини, але й для певної спільноти, з якою людина себе ототожнює. Отже, цінність вклю­чає чотири компоненти:

а) коґнітивний - сприйняття, уявлення чи знання цінності;

б) емоційний - емоційні переживання, що супроводжують цін­нісне ставлення;

в) оцінковий - процес з’ясування, чи є даний предмет або знан­ня цінним і настільки (шляхом порівняння з певним еталоном);

г) соціальний - процес з’ясування, чи є даний предмет або знання цінним і настільки для певної спільноти людей, до якої себе відносить дана людина.

Цінності приносять нам духовну насолоду. Перебуваючи поряд із цінною з естетичної точки зору картиною ми отримуємо насолоду. Цінності дають нам знання. Якщо людина щось цінує (наприклад фі­лософію), вона прагне глибше пізнати предмет своєї цінності.

Цінності відіграють значну роль у культурі. Ви вже знаєте, що культура - це все, що створила людина. А що саме творить людина? Те, що для неї є цінним. Отже, цінності - це продукт культури й одночасно те, що орієнтує, направляє, визначає куль­туру. Досить часто саму культуру тлумачать як «сукупність усіх цінностей», створених людством.

4.

<< | >>
Источник: Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.- Полтава: РВВ ПДАА,2010.- 381 с.. 2010

Еще по теме Структура цінності:

  1. ЦІННОСТІ ІСТОРІЇ ТА ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ. СВОБОДА, ВИБІР, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  2. 6.16.1. Цінності історії та цінності людського існування
  3. Цінності в системі культури
  4. Цінності як ядро духовного світу людини
  5. Базові цінності людського життя. Ієрархія цінностей. Ціннісні орієнтації та ідеал
  6. 14.1. Цінності буття в антропології М. Шелера
  7. ЦІННОСТІ БУТТЯ В АНТРОПОЛОГІЇ М. ШЕЛЕРА
  8. 3.2.2. Цінності буття епікуреїзму
  9. ЦІННОСТІ БУТТЯ ЕПІКУРЕЇЗМУ
  10. Цілі і цінності освіти в контексті футурології
  11. Цінності свободи самовизначення і самоактуалізації особистості
  12. ТЕМА 2. ДУХОВНІ ВИМІРИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ. ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ