<<
>>

Цілі і цінності освіти в контексті футурології

Тоффлер Э. Шок будущего: Пер. с англ. - М.: ООО “Издательство АСТ”, 2003. - 557 с.

[...] футурошок характеризується раптовою приголомшливою втратою почуття реальності, уміння орієнтуватися в житті, викликане страхом перед близьким грядущим.

Це хвороба змін[...]

[...] не дивлячись на всі ці пророкування про майбутнє, школи звернені в минуле і зорієнтовані не на нове суспільство, яке народжується, а вже на віджилу систему. Величезних зусиль коштує

відтворення людини індустріальної, тобто штамповка людей, придатних для виживання в системі, яка вмре раніше, ніж вони самі. Щоб уникнути шоку майбутнього, ми повинні зараз сформувати суперіндустріальну систему освіти. А для цього ми повинні шукати свої цілі й методи в майбутньому, а не в минулому [...]

[...] для створення суперіндустріальної освіти ми повинні, передусім, виробити вдалі альтернативні уявлення про майбутнє - уявити собі, які види робіт, професій і нахилів будуть потрібні в майбутньому, років через двадцять-п‘ятдесят, яких форм набуде сім‘я і які людські взаємовідносини будуть переважати; які проблеми морально-етичного плану можуть виникнути; яка техніка буде нас оточувати і з якими організаційними структурами доведеться нам спрацьовуватись [...]

[...] у кожній школі і в кожному населеному пункті ми повинні створити Ради майбутнього в інтересах сьогоднішнього [.]

[...] якщо передбачити подальше безперервне нарощування факторів швидкоплинності, новизни й різноманітності, то характер деяких із цих поведінкових навичок стає зрозумілим. Людям, які повинні жити в суперіндустріальному суспільстві, будуть потрібні нові уміння й навички у трьох ключових сферах: умінні навчатися, умінні спілкуватися й умінні вибирати[.]

[.] потрібно прищеплювати необхідні в майбутньому навички поведінки. Навчальний план повинен поєднувати в собі різноманітну, насичену фактами змістовну частину із загальною підготовкою, яку можна було означити терміном “життя ноу-хау” або назвати “знанням життя [.]

[.] щоб посилити зорієнтований на майбутнє рольовий образ індивіда, учням можна запропонувати написати їхні власні “майбутні автобіографії”, в яких вони уявлять себе через п‘ять, десять або двадцять років[.]

Завдання: 1. Прокоментуйте провідні ідеї щодо цілей і цінностей освіти, які висуває у своїй відомій праці “Футурошок” американський футуролог і соціолог Елвін Тоффлер.

2. Зреалізуйте пропозицію Е. Тоффлера щодо написання Вашої майбутньої автобіографії і зробіть висновок, на які цінності має нині спиратися освіта і які цінності вона повинна продукувати, на які цінності вона повинна орієнтувати усіх учасників педагогічного процесу.

<< | >>
Источник: ФІЛОСОФІЯ освіти: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова,2009. - 329 с.. 2009

Еще по теме Цілі і цінності освіти в контексті футурології:

  1. ЦІННОСТІ ІСТОРІЇ ТА ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ. СВОБОДА, ВИБІР, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  2. 6.16.1. Цінності історії та цінності людського існування
  3. Проблемне поле філософії освіти. Об'єкт, предмет і завдання філософії освіти
  4. ТЕМА 2. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ОСВІТИ У ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ
  5. Структура цінності
  6. 10.1. Специфіка філософії у контексті феноменології
  7. СПЕЦИФІКА ФІЛОСОФІЇ У КОНТЕКСТІ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ
  8. Естетичне в контексті сучасної філософії
  9. Освіта в контексті сучасних цивілізаційних тенденцій та історичних викликів
  10. Цінності в системі культури
  11. Цінності як ядро духовного світу людини
  12. Гендерні дослідження в контексті сучасної філософії
  13. Базові цінності людського життя. Ієрархія цінностей. Ціннісні орієнтації та ідеал
  14. Частина І ФІЛОСОФІЯ ПРАВА У КОНТЕКСТІ РЕФЛЕКСИВНОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ
  15. ТЕМА 2. ДУХОВНІ ВИМІРИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ. ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ
  16. 3.2.2. Цінності буття епікуреїзму
  17. ЦІННОСТІ БУТТЯ ЕПІКУРЕЇЗМУ
  18. 14.1. Цінності буття в антропології М. Шелера
  19. ЦІННОСТІ БУТТЯ В АНТРОПОЛОГІЇ М. ШЕЛЕРА
  20. ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКО-ІСТОРИЧНА ДУМКА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ