ТЕМА 17 ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Філософія історії- це наукова теорія істо­рії, критичне переосмислення різноманітних напівлегендарних або й відверто міфічних відомостей і переказів.

Анн Робер Жак Тюрго

Філософ також думає про минуле, але ро­бить це так, що не дублює праці історика, адже минуле для нього - це не низка подій, а система пізнаних речей.

Робін Дж. Колінгвуд

Предметом філософії історії є історичний вимір буття людини. Об’єктом філософсько­го розгляду стає той чи інший сегмент історичного життя людства чи всесвітня історія вцілому.

Юрій Кімельов

Історія — це розгорнута в часі реальність буття людини як лю­дини. Саме історія людства розкриває і демонструєможливостілю- дини. Водночас історія не тотожна життю сукупностілюдей: вона певним чином структурована, у їірусі виявляється не лише розумність людини, а й людське несвідоме так само, як і велика кількість чинників і факторів природного, виробничого, технологічного та іншого харак­теру. У зв язку з цим виникає потреба загальної орієнтації в історич­ному процесі, відгуком на яку і постає розділ філософського знання "Філософія історії".

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

предмет і завдання філософії історії;

проблематику філософії історії та особливості її істо­ричного формування;

основні підходи до розв’язання проблем спрямованості та сенсу історії, її реальності, скінченності та нескінчен­ності; співві ношення прогресу та регресу, можливі роз­в’язання проблем суб’єкта та рушійних сил історії; провідні аспекти співвідношення людини та історії; можливі аспекти розгляду проблеми ролі особистості в історії.

пояснювати конкретними прикладами прояви в розвит­ку історії елементів прогресу, регресу, руху в замкнено-

му колі та ш.;

застосовувати ознаки особи та особистості для пояснен­ня проблеми суб’єкту історії;

знаходити в сучасному суспільстві реальні прояви про­блеми співвідношення людини та історії.

основні відмінності процесів людської історії від про­цесів природи, а соціальних якостей - від природних; які саме чинники впливають на хід реальних процесів історії та як їх можна використовувати;

чому історичш процеси не можна звести ш до процесів при­роди, ні до процесів реалізації свідомих людських намірів; як особистісні якості людини впливають на хід історії.

План (логіка) викладу матеріалу:

17 . 1. Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики.

17.2. Поняття історії. Історичний процес як реальність.

17.3. Філософія історії про суб’єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу.

17.4. Людина та історія. Роль особи в історії.

ключові ТЕРМІНИ і поняття

• ІСТОРІЯ - процеси дійсності, що виникають та розвиваються як частина космічних процесів, але частина особлива - пов^,язана із свідомою діяльністю людини та із свідомими фіксаціями сукупності подій, що її супроводжують; через це історія розвивається прискореними темпами, весь час розширює сферу своїх проявів та можливостей, і, отже, постає, як простір творення та реалізації людиною своєї свободи.

• ПРОГРЕС - такий характер розвитку певних, перш за все - соціальних процесів, коли па­раметри цих процесів підлягають оцінці або вимірюванню за принципом переходу від простого до складного, від одноманітної тотожності до диференційованої єдності, від меншого до більшого та ін.

• СЕНС ІСТОРІЇ- таке бачення історії, яке передбачає розуміння ЇЇ в якості процесу, спрямо­ваного до певної кінцевої мети, до виконання певного стратегічного задуму або ж такого, що передбачає завершення та виявлення в такому разі певного свого найпершого завдання.

• СУБ'ЄКТ ІСТОРІЇ- та самодіяльна одиниця, що в історичному процесі постає джерелом історичної активності та, в кінцевому підсумку, - вихідною мотивацією історичних дій; я даному розділі аргументується визначення суб’єктом історії не людини, не історії як окремої самовладної персони, а людської особистості.

17.1.