ТЕМА 11 ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ

... Думка співвідноситься з буттям, як зір із світлом. Ямислю, отже, буття є, оскільки моя думка потребує буття. Вона не охоплює його аналітично, але перебуваєу відношенні до нього.

Габріель Марсель

Поняття буття є вихідним для філософії. Воно має найширший, граничний ступінь узагальнення і тому постає як наріжний світогляд­ний орієнтир. Завдяки ційякостівоно виконує функцію сенсоутворен- ня у людському світорозумінні. УХХ ст., коли людство відчуло мож­ливість свого самознищення, буття постає; як вища цінність та міра моральної відповідальності людини за свої дії Нарешті, у реальному виявленні буття постає перед людиною у контексті питання про смерть, безсмертя та шляхи людського самоутвердження.

СУТТЄВО i

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

основні функції, що їх виконує поняття буп'я у філософії; як пов’язане поняття буття із людським способом само­утвердження в сшп;

послідовність категоріальних визначень буття в історії європейської філософії;

відмінності між філософським та науковим розумінням б^гя.

проводити порівняння класичного та некласичного ро­зуміння буття;

використовувати у конкретних випадках основні ознаки наукового та філософського визнання реального існу­вання чогось;

аналізувати переваги та недоліки конкретно-наукового та філософського тлумачення буття.

особливості та основні аспекти філософського тракту­вання буття;

рівні осмислення буття у різних науках та у філософії; зв’язок основних категорій, якими історично визначалося буття у європейській філософії;

c⅛

особливості розуміння буття у сучасній некласичній фі­лософії;

основні аспекти розуміння буття у сучасній науці.

О План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

11.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії.

11.2. Проблема буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття.

11.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філо­софське окреслення).

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ! ПОНЯТТЯ

• АНТРОПНИЙ ПРИНЦИП — удеяких сучасних науках: початкове припущення того, що без урахування факту наявності людини в світі природні процеси не можна зрозуміти в їх єдності та провідних характеристиках, а наукова картина світу не зможе набути логічного та змісто­вого завершення; і навпаки. поза цим принципом із стихії природних процесів появу людини пояснитипросто неможливо.

• БУТТЯ -НЕБУТТЯ — гранична межа філософського узагальнення; співвідношення, через яке визначається буття, проте не лише внаслідок позначення межі, за якою буття вже немає, а й тому, що такого роду межа вказує на ті якості сущого, втрата яких рівнозначна втраті са­мого такого сущого; означена межа позначає також граничну щирість людськоїдумки, іївміння утримуватись у власних актах при бутті, а не зриватися в небуття.

• ІНТЕНЦІЯ — властивість людської думки та свідомості, пов язана із їх принциповою спря­мованістю на певний предметний зміст; визнання того факту. що не може бути думки"ні про що ", свідомості"із нульовим змістом ".

• МЕТАФІЗИКА ТА ОНТОЛОГІЯ—за усталеною традицією філософіїХХ ст. - основні філо­софські науки про буття; метафізика розглядає найперші, позачуттєві та позафізичні заса­ди буття, а онтологія - види, рівні, форми проявів буття. Метафізика у дослідженні буття тяжіє до вирішення питання"Що?”("‘Що є буття?", "Що є перше буття?"), а онтологія -до вирішення питання"Як? " ("Як проявляє себе буття? ”).

11.1.