<<
>>

У давньогрецьких міфах посланець богів Гермес по­винен був пояснити людям смисл божественних повідом­лень.

Філософи з давніх часів вбачали своє покликання в роз' ясненні собі та іншим глибинного смислу того, що існує та відбувається. їхньою улюбленою справою від Сократа і Платона до Гайдеггера і Гуссерля було осяг­нення сокровенного, таємничого.

Так виникає герменев- тичний спосіб філософствування, в якому ставиться мета досягти справжнього розуміння тексту і того, що було справді сказано співрозмовником. Герменевти зане­покоєні жорстким протиставленням суб’єкта об’єкту, науки мистецтву і в цьому мають певну спорідненість з екзистенціалізмом. Особливо їх дратують крайнощі натуралізму, нездатного освоїти і зрозуміти своєрід­ність людини. Понад усе герменевтів заворожує таїна духовності людини. Духовна цілісність життя повинна осягатися безпосередньо. Розуміння власного духовного світу досягається у процесі самоспостереження і розу­міння іншого, чужого світу - шляхом вживання, співпере­живання. Філософія повинна займатися мовою, оскільки її цікавить людина, а людина - це мова. Розуміння виступає як мовна інтерпретація насамперед самої мо­ви, а вона, як відомо, реалізує тексти. Саме в стихії мови здійснюється розуміння людьми навколишнього сві­ту, самих себе та інших, відбувається становлення особистості.

Ключові слова

герменевтика, тлумачення, мова, історичний аналіз, розуміння, онтологічна орієнтація, інтерпретація, текст, метод аналізу

«Здатність розуміти велико­го поета майже дорівнює його таланту ».

Г. Лонгфелло

12.1.

<< | >>
Источник: Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. - IC: Книга,2005. - 528 с.. 2005

Еще по теме У давньогрецьких міфах посланець богів Гермес по­винен був пояснити людям смисл божественних повідом­лень.:

  1. «Герма» — Гермес — «герменевтика»
  2. § 1. Нужна ли людям история?
  3. § 1. Розвиток філософсько-правової думки давньогрецькими мислителями
  4. 3.1.5. Давньогрецька філософія класичного періоду: софісти, Сократ, Платон
  5. 2.3.2. «Природний історизм» античної філософії. Давньогрецька історіографія
  6. Смисл життя людини
  7. 6.15.1. Філософсько-світоглядний зміст проблеми смислу історії
  8. Смисл історії
  9. Давньогрецька філософія охоплює більш ніж тисячо­літній період - із VII cm. до н. е. до V cm. н. е.
  10. Петрушенко В.Л.. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації.2-е видання, виправ­лене і доповнене - К; Львів,2002. - 544 с., 2002
  11. 3.8.4. Питання єдності всесвітньої історії, її смислу та мети в філософії екзистенціалізму (К. Ясперс)
  12. 6.15.2. Опозиція двох парадигм у розробці проблеми смислу історії
  13. Роздуми наших часів про смисл історії та її закони, прагнення прояснити власне становище в ній, визначитися стосовно можливостей участі чи неучасті
  14. СМИСЛ ІСТОРІЇ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНА ПРОБЛЕМА. КЛАСИКА ТА СУЧАСНІСТЬ: ДВА ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ СМИСЛУ ІСТОРІЇ
  15. XII. ГЕРМЕНЕВТИКА
  16. 12.1. Формування філософської герменевтики
  17. ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ
  18. 4.3. ГЕРМЕНЕВТИКА
  19. Герменевтика