<<
>>

Смисл життя людини

Людина є істотою, яка одного разу з’явилася на світ і може зникнути. Вона, як уже йшлося, завжди прагне до чогось більшо­го, ніж має, вона мріє, будує плани і проекти власного життя.

Од­нак у своїх планах і проектах вона наштовхується на нездоланну межу - смерть. Людина - істота, якої може не стати, вона єдина серед живої природи усвідомлює це, а тому запитує про смисл життя. Пересічна людина не любить думати про смерть, вона ті­кає від цих «проклятих питань», за висловом Камю. Однак справжній філософ часто думає про смерть і не боїться її. Усві­домлення краху всіх мрій, абсурдності людського існування наго­лошувалась багатьма філософами ХХ століття. Особливо гостро цю проблему поставив Камю. «Чи варте це життя, щоб бути про­житим?» - запитує він і знаходить на це питання позитивну відпо­відь. Безумовно, треба ставити цілі, складати плани, вважав він, однак слід пам’ятати, що вони ніколи не здійсняться. Незважаючи на всю абсурдність людського буття, людина має жити і робити свою справу, навіть усвідомлюючи її абсурдність, - у цьому смисл і велич людського існування. Дещо відмінної думки дотри­мувався Гайдеґер. Людина має спробувати вийти за межі смерті, - вважав він, тобто вибрати такі проекти життя, які недосяжні для смерті, - заслужити собі безсмертя славою, написаною книгою, продовжити себе в дітях тощо.

5.

<< | >>
Источник: Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.- Полтава: РВВ ПДАА,2010.- 381 с.. 2010

Еще по теме Смисл життя людини:

  1. Проблема смерті, безсмертя та сенсу життя людини у філософсько-світоглядному окресленні
  2. СЕНС ЖИТТЯ І ДОЛЯ людини ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
  3. 13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
  4. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
  5. Самодостатня людина прагне до здійснення героїчних вчинків, вихо­вує себе сміливою і стійкою до всіх несподіванок життя.
  6. Новий час став часом революційних перетворень у всіх сферах суспільного життя, що викликало зміни і в світо­глядних установках людини.
  7. У міру переходу від середньовіччя, економічну основу якого складало сільське господарство, до міського спосо­бу життя і промислового виробництва все більше почала виявлятися особлива значущість людини, її своєрідність і творча активність.
  8. Історія — це розгорнута в часі реальність буття людини як людини.
  9. 19.3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Духовне життя суспільств
  10. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок. Духовне життя суспільства
  11. 6.15.1. Філософсько-світоглядний зміст проблеми смислу історії
  12. Смисл історії
  13. У давньогрецьких міфах посланець богів Гермес по­винен був пояснити людям смисл божественних повідом­лень.
  14. 3.8.4. Питання єдності всесвітньої історії, її смислу та мети в філософії екзистенціалізму (К. Ясперс)
  15. 6.15.2. Опозиція двох парадигм у розробці проблеми смислу історії