<<
>>

Філософський рівень пізнання культури

Не заперечною є цінність, але в той же час і складність філософії культури, тим більше, що її цінність часто підлягає сумнівам представниками конкретних наук.

Сьогодні залишається ряд питань, на які немає однозначних відповідей, зокрема: що таке культура? чому культурність як певна властивість стає невід'ємною рисою різних сторін нашого соціального буття? чи можливо виявити специфіку даного антропологічного та суспільного явища? чому і для чого виник такий не відомий природі спосіб існування?

Жодна з конкретних наук не може знайти відповіді на ці питання - їх масштаб та універсальність виводять за межі всіх часткових наук, проте без знання загального неможливо пізнати конкретне - адже воно є модифікацією загального.

Філософія культури (культурфілософія) займається універсальними метафізичними проблемами.

Філософія культури поєднує: 1) вимогу об'єктивного пізнання реальності; 2) її ціннісного осмислення; 3) проектування певного ідеального стану культури.

Наука як така, такої трьохаспектності вирішення завдань не містить (у сфері природничих наук, математики, технічних дисциплін) або розглядає їх факультативно у сфері соціально-культурологічних наук аксіологічні і прогностичні розмірковування.

Філософське осмислення культури поєднує пізнання, ціннісне витлумачення і прозорливость перспективи розвитку. Ціннісне осмислення культури тягне за собою і проективне уявлення про те, "якою культура повинна бути і якою вона буде", якщо людство прийме ставлення до неї того чи іншого філософа.

Філософія культури вибудовує смисловий контекст, вищий сенс культури, а тому, визначається осмисленням того кола фундаментальних феноменів культури, які лежать глибше від її емпіричного рівня:

1) архетипного феномена (стійких, універсальних, типових нахилів, тенденцій, способів розуміння, котрі набуваються з осмислення та діяльності попередніх поколінь, тобто функціонують як традиція);

2) міфологічного (первинних об'явлень, початкових повідомлень, сакральних історичних розповідей, у які вірять і які є елементом розвитку культури);

3) символічного (образів, крізь які начебто "просвічується" смислова глибінь).

Означені три начала-феномени є вищими модусами існування культури як знаково-символічної, а також і вищими проявами духу, котрі формують духовну атмосферу кожної епохи.

3.

<< | >>
Источник: Берегова Г.Д. Лещенко А.М.. Філософія людини та суспільства: Тематичний курс лекцій для магістрантів. Модуль ІІІ. - Херсон: Айлант,2011. - 142 с.. 2011

Еще по теме Філософський рівень пізнання культури:

  1. Особливості філософського пізнання суспільства
  2. Філософський підхід щодо пізнання людини
  3. Феномен управління у дискурсі світоглядних парадигм, філософських течій та національних культур
  4. Досвідний рівень пізнавального процесу
  5. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика
  6. Пізнання як діалектичний процес. Суб'єкт і об'єкт пізнання
  7. 4.5. Специфика философского подхода к культуре. Культура и природа. Функции культуры в обществе
  8. Філософія Нового часу являє собою принципово новий рівень у розвитку європейської філософії: вона розвивається у діалозі з експериментальною наукою, що виникає саме в цей час
  9. Особливості філософських курсів Києво- Могилянської академії. Життя та філософська діяльність Г.Сковороди
  10. 10.4. Особливості філософських курсів Києво- Могилянської академії. Життя та філософська діяльність Г.Сковороди
  11. Особливості сучасних проявів культури. Суттєві ознаки культури
  12. 20.1. Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - в перший половині XX ст. Суттєві ознаки культури
  13. 20.3. Національні культури та культура загальнолюдська