Громадянське суспільство за умов глобалізації
Після розпаду комуністичного блоку залишається загроза встановити нову форму домінування засобами підтримки винятково економічних потуг, які не гребують цілком агресивними проектами підкорення всього світового простору.
Водночас найнагальнішими стали проблеми меншин, жінок, довкілля та збереження культури. Громадська думка і гуманітарні орієнтації людства не сприймають тепер конфліктних і конфронтаційних форм соціального розвитку. "У соціальному аспекті це пов'язується з перспективою, яка визначається як громадянське суспільство, а не через гегемонію політичних режимів, держави чи економіки...”[619]Нові аспекти поширення громадянського суспільства увиразнилися під впливом соціальних перетворень у пострадянському просторі та потреб демократизації й гуманітарного розвитку в країнах Азії та Африки. Зокрема після запровадження ринкових реформ у Китаї китайські філософи звернули увагу світової громадськості на несподівану проблему. Якщо ринкову економіку не розглядати як "дикі джунглі", де один підстерігає й розправляється з іншим, то випливає проблема орієнтації щодо соціально вагомих рішень. „Тобто здійснення свободи в соціальній царині йде поруч із творчою реалізацією людини в царині культури"[620].
Маклін зауважує, що підлягати політичному режиму з тенденцією до розростання централізації і бюрократизації означає ставити під загрозу свободу індивіда. Проте "коли особа переступає цей стан і переходить під вплив економічного "порядку", вона піддається навіть ви- тонченішому підкоренню позаособовими, якщо не сліпими, економічними законами. Одначе люди потребують бути разом і виявляти власні голоси відносно політичного й економічного порядку не як винятково опоненти, а радше як рівні в діалозі партнери"[621].
Глобалізація - це не лише справа економічного зростання чи посилення політичної влади в країнах "третього світу".
Вона не вичерпується зростанням інформаційних впливів та наукових технологій на людину. Важливим є другий бік: посилюється значення людської суб'єктивності в долі суспільств і всього людства та вимог щодо збереження культурних меншин і захисту довкілля або ж самого життя на планеті. Глобалізація висуває на порядок денний цілком нові виміри у відносинах між людьми, народами, націями і цивілізаціями. Вони і собі потребують з'ясування нових способів розуміння не лише на індивідуальному і політичному рівнях. Актуальним стає формування властиво нового філософського чи в класичному сенсі - "метафізичного" - контексту взаєморозуміння в глобальному світі. Його інтенція, очевидно, не може бути гегемонізмом старого зразка. Навпаки, актуальними є принципи діалогу, толерантності й плюралізму, на яких повинна здійснюватися кооперативна, синергетична співпраця. На думку Дж. Маклі- на, соціальною перспективою, відповідною до названих принципів, може бути поширення вартостей громадянського суспільства, центральною з яких є вартість свободи[622].Важливим принципом застосування негегемоністського підходу має стати не спростування і поборювання культурних традицій, а їх визнання у сенсі нагромадження позитивних інтенцій здійсненої свободи на конкретних рівнях. У цьому сенсі прогрес може розглядатися як застосування, “аплікація"культурної традиції. Звичайно, не йдеться про те, що культурні традиції є суцільно позитивним здійсненням свободи. Річ в тім, що, формуючи громадянське суспільство в тій чи іншій країні, його неможливо експортувати чи нав'язати згори шляхом винятково політичних та економічних реформ.
Теорія громадянського суспільства Дж. Макліна загалом розгортає інтерпретацію: а) фундаментального значення свободи в аспекті екзистенційного покладання перед людиною відповідальності за індивідуальні дії перед іншою; б) соціального здійснення свободи в "тілі" культурної традиції; в) нагромадження соціальної свободи в культурній традиції, що генерує створення умов для громадянського суспільства, яке "уможливлює людям виявляти власну свободу у відповідальній інтенції щодо розуміння загального добра"[623].
9.7.6.
Еще по теме Громадянське суспільство за умов глобалізації:
- 4.1. НАЦІОНАЛЬНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ І ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛІТИЧНОГО ПОЛЯ
- 3.2. МНОЖИННІСТЬ ТА ВАРІАТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
- Громадянське суспільство стало об'єктом дослідження американського філософа Дж. Макліна з 1980-х років, хоча тривалим зацікавленням його була взаємопов'язаністьособи і суспільства.
- Сучасний розвиток суспільства – віртуалізація, інформатизація в умовах глобалізації
- Загрози громадянському суспільству
- Критика громадянського суспільства
- Громадянське суспільство як конкретизація людської свободи
- Громадянське суспільство як соціальна спільнота Т. Парсонса
- Громадянське суспільство в українській перспективі
- Громадянське суспільство і національна правова держава
- Цивілізаційні стадії громадянського суспільства
- Поняття і структура громадянського суспільства