Сутність сучасної HTP і суперечність її економічних та соціальних наслідків

Сучасне виробництво характеризується не лише матеріальними, але й духовними факторами, зокрема поєднанням науки і виробництва. Обов’язковими елементами виробництва виступають результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, іиіани, прогнози тощо.

середині XX століття головною особливістю матеріального виробництва стала HTP (науково-технічна революція). HTP являє собою докорінну трансформацію продуктивних сич на базі перетворення науки в безпосередню виробничу силу і зміну місця та ролі людини у процесі виробництва. HTP є наслідком злиття наукової та технічної революцій в єдиний процес, а також скорочення часу використання наукових досягнень у виробництві.

У сучасних умовах процес перетворення науки в безпосередню продуктивну силу здійснюється у двох взаємопов’язаних напрямках. По-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, технологіях, у матеріальному' виробництві взагалі, тобто наука виконує гак звану матеріально- технічну функцію. По-друге, наукові знання втілюються в самих виробниках, у людях, їхніх світоглядах, творчих здібностях, тобто шляхом особистісної орієнтації науки. Сьогодні все частіше виявляється тенденція щодо необхідності вдосконалення творчих здібностей особистості, зростання інтелектуального рівня трудящих як вирішального чинника матеріального виробництва.

Отже, наука шляхом втілення своїх досягнень в техніці, технологічних процесах, а також у розвитку творчих здібностей людини підсилює виробничі можливості суспільства, а відповідно, стає безпосередньою продуктивною силою.

У своєму розвитку HTP пройшла ряд етапів:

1. Кінець 40-х — 50-і рр. - кібернетика, комплексна механізація, освоєння ядерної енергії;

2. 60-і - 70-і рр. - ЕОМ (електронно-обчислювальні машини), автоматизація, новий вид управляння (ЧПУ), хімізація (штучні матеріали, добрива, медичні препарати), космізація;

3.

Пріоритетними напрямками сучасного егапу HTP є наступні:

а) автоматизація;

б) роботизація;

в) кібернетизація;

г) розвиток мікроелектроніки;

д) розвиток біотехнологій, генної інженерії;

c) інформатизація.

Спід зауважити, іцо масштаби та рівень HTP нерівномірні у різних регіонах. Так, в 90-х рр. члени "клуба семи” володіли 80,4% обсягу світової комп’ютерної техніки і забезпечували 90,5% високотехнологічного виробництва. Тільки на США та Канаду припадало 42,8% витрат на дослідницькі програми, в той час як Латинська Америка й Африка разом взяті забезпечили менше 1% таких. Загальновизнаними світовими лідерами інформатизації є США та Японія.

Головною особливістю сучасного суспільства є становлення якісно нового рівня технічного і технологічного розвитку, пов’язаного з перевлаштуванням всієї суспільної системи на інформаційних засадах. Сенс цієї трансформації полягає у подоланні основних протиріч індустріальної цивілізації і в наданні процесу науково-технічного і технологічного розвитку дійсно гуманістичної спрямованості. Основним змістом цих зрушень є процеси, пов'язані з пошуком, накопиченням, обробкою, зберіганням, передачею, перетворенням і практичним використанням безперервно зростаючого потоку' інформації у всіх галузях суспільного життя. Матеріально-технічною основою цих процесів виступає тотальна комп’ютеризація практично всіх сфер людської діяльності. При цьому ключового значення набуває технологічне забезпечення. Використання інформаційних техно­логій стає визначальною умовою перетворення всіх новітніх наукоемких видів діяльності, а інформація набуває статусу вирішального чинника соціального розвитку.

Ці тенденції у становленні нової цивілізації свідчать про те, що технологія інформаційного виробництва, не втрачаючи матеріального значення, набуває ідеального характеру - форму знань, ідей, цінностей, цільових пріоритетів розвитку тощо.

космічних досліджень тощо. Все це відкриває нові горизоніи розвитку світової культури, соціального і економічного поступу.

Qdkc. комп'ютерна революція стала підставою для переходу від індус і ріал ьного суспільст ва до інформаційного. У відношенні основних параметрів цього суспільства залишається ще багато питань. Проте вже зараз можна сказати, що інформаційне суспільство являє собою новий тип цивілізації, який передбачає:

- інтелектуалізацію усіх сфер життя;

переїворення інформації у найважливіший ресурс суспільства;

- трансформацію інформаційної діяльності у значну та найважливішу галузь людської діяльності;

- створення соціально-інформаційної структури, яка охоплює виробництво, збут, транспорт, управління, сферу побуту, освіту, медицину, науку тощо;

- розвиток мережі когнітивної інформації, тобто таких комунікацій, через які будуть вирішуватися професійні та особисті проблеми людини.

HTP не замикається у своїх власних межах, вона здійснює вплив на всю сукупність суспільних відносин. Це діяння може бути як конструктивним, гак і деструктивним. З цього приводу “батько" кібернетики Binep писав, “що новий виток розвитку техніки має необмежені можливості як для добра, так і для зла’’.

З'ясувавши сутність га основні напрямки сучасного етапу HTP, доцільно перейти до аналізу її економічних і соціальних наслідків. До позитивних економічних наслідків можна віднести наступні:

підвищення продуктивності та ефективності праці;

нарощування обсягів і темнів виробництва;

розробка нових технологій, матеріалів.

Головним негативним моментом впливу IITP у цьому плані є загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виснаження природних ресурсів та виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища.

Серед позитивних соціальних наслідків HIP треба відзначити такі:

- зростання рівня життя і добробуту людей;

- зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових визначальних функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці);

- зростання кількості висококваліфікованих робітників і спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технолог ії;

- підвищення вимог до культурно-технічного та інтелектуального рівня підготовки фахівців.

Разом з тим, HTP зумовлює виникнення нових соціальних проблем, зокрема:

- проблема безробіття і перекваліфікації робітників;

- втрата людиною емоційності, формалізація контактів, одностороння технічна свідомість;

інтелектуальне перевантаження, внаслідок чого виснажуються фізичні, психологічні сили людини;

проблема біологічної і психологічної адаптації людини в звичайних і екстремальних умовах навколишнього середовища (надвисоких і наднизьких тисків, температур, електромагнітних полів, радіоактивності і т.д.);

- відчуження людини від реальної о світу;

- загострення проблеми світового перерозподілу суспільних багатств.

Як бачимо, навіть деякі характеристики впливу інформаційно організованого суспільства на соціальний організм свідчать про передчасність та помилковість однозначних оцінок його параметрів. Практика економічно розвинутих країн свідчить, що зростаюче в цих умовах ускладнення суспільного виробництва та всієї системи суспільного життя вимагає посилення державного регулювання соціальними процесами, науково обгрунтованого прогнозування їх результатів та наслідків, розробки цільових програм реалізації задач тактичного рівня та стратегічного масштабу у становленні інформаційного суспільства.

Таким чином, HTP являє собою динамічний і суперечливий процес.

в собі потенціал високої духовності та людяності, то вона буде приречена на загибель.

Контрольні запитання:

1. Що таке суспільне виробництво, які його основні види ?

2. Дайте визначення способу виробництва і розкрийте його структуру.

3. У чому полягає суперечливий характер розвитку продуктивних сил та виробничих відносин ?

4. Як ви розумієте поняття “НТР”? Які етапи вона пройшла у своєму розвитку ?

5. Окресліть пріоритетні напрямки сучасного етапу НТР.

6. Як ви вважаєте, чи можливо однозначно оцінити економічні та соціальні наслідки HTP ?

7. Які проблеми матеріальної сфери виробництва, на вашу думку, вимагають першочергового вирішення в Україні ? Які шляхи їх розв’язання є найбільш ефективними й сприйнятними для українського суспільства ?