У міру переходу від середньовіччя, економічну основу якого складало сільське господарство, до міського способу життя і промислового виробництва все більше почала виявлятися особлива значущість людини, її своєрідність і творча активність.
Властива для нової епохи, яка народжувалася, орієнтація на природно-тілесне бачення світу, увага до людського тіла, інтерес до гуманітарного знання, естетичне розуміння дійсності виявилися співзвучним античним цінностям.
Тому нову епоху назвали Відродженням (з фр. - період Ренесансу).Формально філософи цього періоду за традицією в центр світоутворення ставили Бога, але головну увагу приділяли не йому, а людині. Творча еліта цього часу - гуманісти звеличували людину як творця світу культури, обожнювали її як суб’єкта творчої діяльності, зближуючи з Богом. Людина в епоху Відродження вважається не пасивним «зразком і подобою Бога», вона стає «богорівною» істотою. Урів- нюють же людину з Богом дві основні властиві для неї якості - розум і свобода волі, які дають змогу людині перебирати нескінченну кількість можливостей для творчої само- реалізації. Звеличуючи людину, гуманісти водночас критикували схоластичну філософію, наполягали на необхідності виходу за межі «схоластичної науки» до неформального, життєвого, гуманістичного знання. В епоху Відродження розвиваються нові уявлення про Всесвіт, який постає не замкненим, обмеженим, скінченним у просторі, а нескінченним.
Ключові слова
антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, натурфілософія, естетизм, індивідуальність, особистість, утопія, геліоцентризм, секуляризм
«Існує тільки одна велика мета і велика надія — визволити людей з безодні бідувань і привести їх до щастя».
Данте
5.1.
Еще по теме У міру переходу від середньовіччя, економічну основу якого складало сільське господарство, до міського способу життя і промислового виробництва все більше почала виявлятися особлива значущість людини, її своєрідність і творча активність.:
- Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
- Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
- ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Господарство і громадське життя
- Філософія прагне до виокремлення помежових основ будь-якого знання, враховуючи і знання про суспільство.
- XX століття особливо гостро поставило питання про буттєві засади людини, що спричинило підвищення інтересу до різних форм людського самовиявлення та самоусвідомлення.
- Еволюція поглядів на місце та роль людини в історії: Античність і Середньовіччя.
- Смисл життя людини
- Проблема смерті, безсмертя та сенсу життя людини у філософсько-світоглядному окресленні
- 5.13.1. Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Просвітництво: людина як дійсна основа історії, її міра та предмет
- СЕНС ЖИТТЯ І ДОЛЯ людини ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
- Самодостатня людина прагне до здійснення героїчних вчинків, виховує себе сміливою і стійкою до всіх несподіванок життя.
- 13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
- Новий час став часом революційних перетворень у всіх сферах суспільного життя, що викликало зміни і в світоглядних установках людини.
- 8.6. «Творча» Інтуїція А. Бергсона