Значення логіки

Перед вищою школою та суспільством взагалі стоїть завдання — сфо­рмувати розумних, мислячих фахівців у тій чи іншій галузі, озброївши їх новітніми досягненнями науки і техніки, найбільш досконалими методами і засобами наукового та інтелектуального дослідження, прищепити їм ви­соку культуру теоретичного мислення.

Ігнорування формальної логіки у попередні роки в освітянському процесі негативно відобразилося на теоретичній, інтелектуальній куль­турі нашого суспільства.

Оскільки мислення — невід’ємна і відокремлююча ознака людини ро­зумної, то їй необхідно знати, що таке думка, мислення, які його форми, які закони, котрим думка підкорюється. Вести полеміку, аргументований диспут, робити необхідні висновки із вихідних думок неможливо без знан­ня властивостей форм мислення, їх законів, тобто без знання логіки. За­вдання логіки полягає у тому, щоб навчити людину свідомо застосовувати закони і форми мислення, ясно виражати свої думки. Мислити логічно — означає мислити послідовно, не припускати суперечностей у своїх мірку­ваннях, досконало розкривати логічні помилки.

Логіка як одна з найбільш вагомих дисциплін є невід’ємною части­ною системи наук, які утворюють інтелектуальне ядро духовної куль­тури. Вона виконує різноманітні функції, до яких належать наступні:

1. Гносеологічна (пізнавальна) функція. Логіка досліджує відкри­ває основні закони і форми мислення.

2. Світоглядна функція. Логіка приймає активну роль у формуванні світогляду. Світогляд, сформований на основі логіки, стає світоглядом ло­гічним, тобто таким, що правильно оперує поняттями, вірно проводить ло­гічні операції з ними, будує умовиводи, доводить і спростовує.

3. Методологічна функція. Логіка відкриває певні принципи, зако­ни мислення, критерії формальної істинності тощо, які можуть бути за­стосовані у інших науках.

4. Практична функція. Логіка може бути застосована у практичній діяльності людини: для переконання у диспуті або ж для отримання у ньому перемоги; потреба у логіці посилюється через сучасне розповсю­дження науки у виробництво, керування, обслуговування, інтенсивну інформатизацію суспільства тощо.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст логіки як науки про закони та форми правиль­ного мислення.

2. Що таке логічна форма?

3. Що таке логічний закон?

4. У чому полягає сутність методу формалізації?

5. У чому різниця між традиційною і некласичною логікою?

6. Чому виникає некласична логіка?

7. У чому полягає значення логіки?

8. Які основні функції логіки?

9. У чому полягає гносеологічна функція логіки?

10. Охарактеризуйте методологічну функцію логіки. У яких науках необхідно використовувати логіку.

11. Охарактеризуйте практичну функцію логіки. На Вашу думку, вона посилюється або зменшується у сучасності порівняно з античністю?

12. Деякі автори виділяють ідеологічну функцію логіки. Чи згодні Ви з цим? Аргументуйте.

Теми для написання рефератів

1. Мислення як предмет вивчення логіки.

2. Чуттєве пізнання та абстрактного мислення.

3. Форми правильних міркувань та їх детермінованість законами логіки.

4. Діалектична логіка і логіка формальна.

5. Становлення логіки в античності.

6. Розвиток логіки у середньовіччі.

7. Розвиток логіки у період Нового часу.

8. Логічні курси у Києво-Могилянській академії.

9. Логіка Дж. Буля.

10. Логічні ідеї Г. Фреге.

11. Логіка оцінок як один з розділів некласичної логіки.

12. Логіка змін як один з розділів некласичної логіки.

13. Логіка дії як один з розділів некласичної логіки.

Література

1. Байиф Ж. К. Логические задачи. — M., Мир, 1983.

2. Гетманова А. Д. Логика : Словарь и задачник: Учебн. Пособие для ВУЗов. — M.: Гуманитарное изд. Центр ВЛАДОС, 1998—С. 137— 143, С. 172—194.

3. Гетманова А. Д. Логика: Учебник для студентов пед. ВУЗов. — M.: Высшая школа, 1986—С. 4—22.

4. Горский Д. П. Логика. — M., 1963., С. 24—27.

5. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. — К.: Вища школа, 1992.

6. Иванов Е. А. Логика. Учебник. — M.: Издательство БЕК, 1998., С. 54—68.

7. Ивин А. А. Логика: учебник для ВУЗов. — M.: Гардарика, 1999— С. 7—21.

8. Кальман Э., Зих О. Занимательная логика.- M.: Наука, 1966.

9. Логика: наука и искусство. — M.: Мир, 1992.

10. Хоменко I. В., Алексюк І. А. Основи логіки. — K.,1996., С.7—20.