<<
>>

Значення логіки

Перед вищою школою та суспільством взагалі стоїть завдання — сфо­рмувати розумних, мислячих фахівців у тій чи іншій галузі, озброївши їх новітніми досягненнями науки і техніки, найбільш досконалими методами і засобами наукового та інтелектуального дослідження, прищепити їм ви­соку культуру теоретичного мислення.

Досягти останнього можливо лише за умов вільного володіння мислительними (інтелектуальними, раціональ­ними, логічними) формами та їх закономірними властивостями. Саме тому й необхідно вивчення логіки, оскільки лише вона досліджує форми і зако­ни мислення для подальшого їх ефективного використання. Логіка мала велике значення із самого свого виникнення. Ще у Стародавній Греції та Стародавній Індії були розповсюджені змагання ораторів при великому зі­бранні глядачів. Згідно опису відомого східнознавця В.Васильєва, у Ста­родавній Індії будували арену для змагання, обирали судів. Якщо спереча­лися дві особи, то іноді переможений мав лишити себе життя — кинутися зі скелі або ж стати рабом переможця, перейти у його віру. Якщо то була особа, яка користується повагою й має великий добуток, то її майно могло відійти жебраку, який зміг її перемогти. У диспуті іноді приймали участь цілі монастирі, які внаслідок невдачі могли раптом щезнуть після довгого існування. Тобто для інтелектуала тих часів знання логіки було конче не­обхідно. Ситуація і тепер не дуже змінилася, просто придбала більш при­ховані форми. Істина і логіка взаємопов’язані. Логіка допомагає доводити істинні судження і спростовувати хибні, вчить мислити чітко й лаконічно. Вона потрібна представникам багатьох спеціальностей: юристам, які бу­дують свій захист або звинувачення у відповідності із правилами логіки; викладачам, щоб логічно викласти матеріал; політикам, щоб логічно й об- грунтованно довести свою думку; студентам, щоб логічно оволодіти чис­ленною інформацією.

Ігнорування формальної логіки у попередні роки в освітянському процесі негативно відобразилося на теоретичній, інтелектуальній куль­турі нашого суспільства.

Численні представники так званої духовної еліти не можуть говорити і міркувати послідовно, по суті, відрізняти головне від другорядного тощо. Заплутаність думки, захоплення фраг­ментарністю, невизначеність, емоційна залежність, тобто, — нераціо­нальність — найбільш характерні риси мислення таких людей. їх ви­сновки часто не погоджені з вихідними положеннями, не випливають з необхідністю; визначенням притаманна двозначність, неповнота; дока­зи є сумбурними, непослідовними. Тому і потрібна логіка: «ваш розум, недоторканий донині, вона привчить до дисципліни», Гьоте.

Оскільки мислення — невід’ємна і відокремлююча ознака людини ро­зумної, то їй необхідно знати, що таке думка, мислення, які його форми, які закони, котрим думка підкорюється. Вести полеміку, аргументований диспут, робити необхідні висновки із вихідних думок неможливо без знан­ня властивостей форм мислення, їх законів, тобто без знання логіки. За­вдання логіки полягає у тому, щоб навчити людину свідомо застосовувати закони і форми мислення, ясно виражати свої думки. Мислити логічно — означає мислити послідовно, не припускати суперечностей у своїх мірку­ваннях, досконало розкривати логічні помилки.

Логіка як одна з найбільш вагомих дисциплін є невід’ємною части­ною системи наук, які утворюють інтелектуальне ядро духовної куль­тури. Вона виконує різноманітні функції, до яких належать наступні:

1. Гносеологічна (пізнавальна) функція. Логіка досліджує відкри­ває основні закони і форми мислення.

2. Світоглядна функція. Логіка приймає активну роль у формуванні світогляду. Світогляд, сформований на основі логіки, стає світоглядом ло­гічним, тобто таким, що правильно оперує поняттями, вірно проводить ло­гічні операції з ними, будує умовиводи, доводить і спростовує.

3. Методологічна функція. Логіка відкриває певні принципи, зако­ни мислення, критерії формальної істинності тощо, які можуть бути за­стосовані у інших науках.

4. Практична функція. Логіка може бути застосована у практичній діяльності людини: для переконання у диспуті або ж для отримання у ньому перемоги; потреба у логіці посилюється через сучасне розповсю­дження науки у виробництво, керування, обслуговування, інтенсивну інформатизацію суспільства тощо.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст логіки як науки про закони та форми правиль­ного мислення.

2. Що таке логічна форма?

3. Що таке логічний закон?

4. У чому полягає сутність методу формалізації?

5. У чому різниця між традиційною і некласичною логікою?

6. Чому виникає некласична логіка?

7. У чому полягає значення логіки?

8. Які основні функції логіки?

9. У чому полягає гносеологічна функція логіки?

10. Охарактеризуйте методологічну функцію логіки. У яких науках необхідно використовувати логіку.

11. Охарактеризуйте практичну функцію логіки. На Вашу думку, вона посилюється або зменшується у сучасності порівняно з античністю?

12. Деякі автори виділяють ідеологічну функцію логіки. Чи згодні Ви з цим? Аргументуйте.

Теми для написання рефератів

1. Мислення як предмет вивчення логіки.

2. Чуттєве пізнання та абстрактного мислення.

3. Форми правильних міркувань та їх детермінованість законами логіки.

4. Діалектична логіка і логіка формальна.

5. Становлення логіки в античності.

6. Розвиток логіки у середньовіччі.

7. Розвиток логіки у період Нового часу.

8. Логічні курси у Києво-Могилянській академії.

9. Логіка Дж. Буля.

10. Логічні ідеї Г. Фреге.

11. Логіка оцінок як один з розділів некласичної логіки.

12. Логіка змін як один з розділів некласичної логіки.

13. Логіка дії як один з розділів некласичної логіки.

Література

1. Байиф Ж. К. Логические задачи. — M., Мир, 1983.

2. Гетманова А. Д. Логика : Словарь и задачник: Учебн. Пособие для ВУЗов. — M.: Гуманитарное изд. Центр ВЛАДОС, 1998—С. 137— 143, С. 172—194.

3. Гетманова А. Д. Логика: Учебник для студентов пед. ВУЗов. — M.: Высшая школа, 1986—С. 4—22.

4. Горский Д. П. Логика. — M., 1963., С. 24—27.

5. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки. — К.: Вища школа, 1992.

6. Иванов Е. А. Логика. Учебник. — M.: Издательство БЕК, 1998., С. 54—68.

7. Ивин А. А. Логика: учебник для ВУЗов. — M.: Гардарика, 1999— С. 7—21.

8. Кальман Э., Зих О. Занимательная логика.- M.: Наука, 1966.

9. Логика: наука и искусство. — M.: Мир, 1992.

10. Хоменко I. В., Алексюк І. А. Основи логіки. — K.,1996., С.7—20.

<< | >>
Источник: Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс [текст]: навч. посіб. / За ред. Додонова Р. О., Мозгового Л. І. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 512 с.. 2014

Еще по теме Значення логіки:

  1. Логіка як наука. Предмет логіки
  2. Г. Гегель. Праця «Наука логіки»
  3. З.Основні закони формальної логіки
  4. Знак и значение
  5. Логіка досвіду і проект логічної побудови світу у філософії Рудольфа Карнапа
  6. Значение моделирования
  7. Метафизика и ее значение для познания
  8. Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс [текст]: навч. посіб. / За ред. Додонова Р. О., Мозгового Л. І. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 512 с., 2014
  9. 2.4 Предмет, образ, знак, значение
  10. б. Гегель о познавательном значении конкретного понятия
  11. Значення проблеми буття для філософії
  12. Значення аналітичної філософії мовн для топології досвіду
  13. Фундаментальне значення проблемибуття для філософії. Людські виміри проблеми буття
  14. Определение понятий Сущность и значение определения
  15. Жизнь, смерть, бессмертие — магические слова, которые значат бесконечно много для каждого из нас. Люди задумывались над их смыслом с тех пор, как стали людьми. Особенно пытаются разобраться в них философы. И это естественно. Философы — спе­циалисты по общим проблемам бытия. Для них жизнь, смерть, бессмертие имеют не личное только, а уни­версально-всеобщее значение.