8.1. ІННОВАЦІЙНІ РЕЙТИНГИ УКРАЇНИ

Інноваційна проблема - одна з найгостріших глобальних проб­лем сучасного людства, оскільки вона є передусім проблемою нового елітизму - соціального, політичного, економічного й геополітичного розшарування людства на засадах генерування та освоєння інновацій.

Прикро, але доводиться констатувати, що на нинішньому етапі свого розвитку Україна демонструє не лише відсутність інновацій, привабливих для світу і для самих українців, але й глибоку кризу освіти та науки, а також освіченості та науковості, винахідливості та підприємливості.

The Information Technology and Innovation Foundation (ITIF) - «мозковий центр» зі штаб-квартирою у Вашингтоні у своєму сві­товому рейтингу 2012 р. The Global Innovation Policy Index взагалі «не помічав» Україну серед 50 провідних інноваційних економік світу (із пострадянських країн до рейтингу потрапили лише РФ та три республіки Балтії) [338].

Інструментальний орган Єврокомісії - Європейське іннова­ційне табло (The European Innovation Scoreboard, EIS), що від 2007 р. визначає інноваційні індикатори та тренди 27 країн - членів ЄС та країн, які у найближчому майбутньому можуть стати членами ЄС або тісно співпрацюють з цим угрупованням (Хорватії, Ісландії, Туреччини, Норвегії, Швейцарії), а також США, Японії, Канади, Австралії та Ізраїлю тощо, зазвичай ставить Україні найнижчі оцінки щодо інноваційного розвитку.

Аналогічна неприваблива щодо оцінки інноваційності України ситуація складається з індикаторами розвитку конкурентоспро­можності - Growth Competitiveness Index (GCI WEF) та звітом щодо конкурентоспроможності Global Competitiveness Report Всесвітнього економічного форуму. У цьому рейтингу конку­рентоспроможності 2016-2017 рр. Україна посіла тільки 79-ту позицію серед 138 країн, хоча двома роками раніше - у 2014­2015 рр. посідала у цьому ж рейтингові 76-му позицію серед 144 країн [339].

Водночас у рейтингові привабливості країн для аутсорсингу аналітичного агентства Gartner Україна посідає 47-ме місце у світі.

За рейтингом The Global Innovation Index у 2014 р. Україна посіла 63-тю позицію серед 143 країн [341]. У 2016 р. у тому ж рейтингу мала вже 56-ту позицію [342]^[20], а в 2017 р. - 50-ту, значно покращивши свої показники стосовно попередніх років. Інноваційним лідером у світовому масштабі цей рейтинг називає Швейцарію, а в Азії - Сінгапур [343].

Щоправда, Bloomberg Innovation Index 2016 р. пропонує дещо іншу картину «інноваційного світу» (оцінювались 50 найбільш інноваційних економік світу). До п'ятірки лідерів потрапляють (саме у такій послідовності): Південна Корея, Німеччина, Швеція, Японія і Швейцарія. Україна в цьому рейтингу посіла 41-шу по­зицію. Уже саме включення України до цього рейтингу є сер­йозним досягненням, оскільки «кастинг» витримували 200 сві­тових економік. Африку в рейтингу Bloomberg представили тільки дві країни - Туніс (46-та позиція) і Марокко (48-ма); Латинську Америку - тільки Аргентина (49-та позиція). Зате прогрес в ін­новаціях демонструє Азія. Три країни з цього регіону потрапили в першу десятку (Південна Корея, Японія й Сінгапур). Ізраїль посів 11-те місце, РФ - 12-те, КНР - 21-ше місце, Малайзія - 25-те.

Проте Індія посіла лише 45-ту позицію, Таїланд - 47-му, а Казахстан - 50-ту.

Найвищий показник України (п'яте місце у групі 50 країн) - ефективність вищої освіти (tertiary efficiency); найнижчий (50-те місце) - продуктивність праці. Так само низькими були показники доданої вартості (46-те місце), концентрації дослідників (45-те) й інтенсивності науково-дослідницьких робіт (41-ше). Дещо кращими були показники: патентної активності (28-ме місце); на­сиченості виробництва хайтеком (36-те) [344].

Страх перед ризиками і викликами впровадження інноваційних технологій призводить до того, що країни типу України віддають перевагу імпортові готової інноваційної продукції, що зазвичай не відповідає найновітнішим розробкам на рівні останніх техно­логічних укладів, проте вдовольняє стандарти масового «гла­мурного» споживання (різні девайси та гаджети).

Упродовж 2004-2015 рр. на світовому ринку продукції high-tech частка України була надто незначною - 0,03 %. Частка такої про­дукції у загальній структурі українського експорту за зазначений період становила тільки 2-3 % [345].

Водночас чи не єдиною галуззю в Україні, яка успішно долає на­слідки кризи і в яку, попри все, і далі надходять інвестиції, є сфера інформаційних технологій (ІТ). Індустрія ІТ, поряд з аграрним бізнесом, є стратегічно важливою для України галуззю, здатною виконати роль локомотива, який витягне з кризи усю українську економіку. Якщо, за експертними оцінками, на початку 2015 р. у світі реалізувалося 68 тис. інноваційних проектів типу стартапів, то 425 серед них припадало на Україну, що є цілком пристойним показником.

Зокрема, український проект Augmented Pixels, що розвиває тех­нології доповненої реальності, успішно працює на зарубіжному ринку. Серед його клієнтів - Samsung, Qualcomm, а нещодавно було виготовлено додаток для National Geographic. Інвесторами проекту стали каліфорнійські фонди та інвестори The Hive і Steltec Capital.

За даними Akholi Research, український ІТ-ринок за розмірами технологічного експорту може перетворитися на п'ятий ринок у світі та третій у Європі. За експертними оцінками, Україна може досягти значного зростання експорту в сфері інформаційно-кому­нікаційних технологій включно з ІТ-аутсорсингом. Якщо впродовж докризових років ІТ-експорт становив середньорічно близько 5 млрд дол. США, то в України є всі можливості наростити його до 75 млрд дол. США. На думку дослідників Akholi Research, укра­їнський експорт, пов’язаний з технологічними товарами, може до­сягти 200 млрд дол. США, перетворивши Україну на справжнього світового лідера у цьому сегменті.

Разом із тим в учасників українського ринку ІТ у 2016 р. зали­шилося небагато підстав для оптимізму, оскільки за підсумками попереднього, 2015 р., ІТ-ринок, як і українська економіка в цілому, продемонстрував подальше падіння ключових показ­ників. Щоправда не таке стрімке, як у попередньому 2014 р.

Однак попри складну зовнішньополітичну та зовнішньоеконо­мічну ситуацію, волатильність гривні, фінансову нестабільність в Україні та довкола неї, засилля корумпованої бюрократії в дер­жавних органах, дистриб’ютори, інтегратори і вендори продов­жували боротьбу за клієнта.

Популярністю у бізнесу та влади, як і в попередні роки, кори­стувалися хмарні технології, мобільні додатки, технічна підтримка, системи інформаційної безпеки та оптимізації бізнес-процесів. Зокрема, компанія хмарних технологій De Novo надає обчислю­вальні ресурси розробникам порталу ProZorro, створеного у ре­зультаті реформи державних закупівель, сфокусованої на забезпе­ченні ефективного, сучасного і прозорого закупівельного процесу.

Прогресом є також той факт, що в усіх великих містах України нарешті запрацював ринок мобільних послуг 3G, що дало помітний приріст ринку відповідних мобільних пристроїв. На підході - 4G.

У 2016 р. розпочався давно очікуваний перехід державних ор­ганів на електронний документообіг та електронні послуги, що додатково простимулювало ринок ІТ. На український ринок вийшли сервіс замовлення таксі Uber, повернулися Motorola та інші ІТ-компанії.

Успішно розвивається Інтернет речей (пристрої, датчики, про­мислове і побутове обладнання безпосередньо підключаються до мережі Інтернет, звідки отримують «вказівки»).

В Україні впроваджувалася криптовалюта (цей крок не можна, звичайно, оцінювати однозначно). Підприємства переорієнтову­вались на комерційні дата-центри (ЦОД) і хмарні сховища. Понад 50 % великих замовників роблять ставки на подібні технології. Набули популярності й успішно розвиваються технології кібер- безпеки і, зокрема, безпечного зберігання даних.