АРОН Раймон Вісімнадцять лекцій про індустріальне суспільство

[. ] «Очевидно, людина в ролі тварини повинна задовольняти певні елементарні потреби для того, щоб вижити. Людина в ролі людини з того часу, як існують суспільства, знає й небіологічні потреби, які не є ні менш нагальними, ні менш невідкладними, ніж так звані елементарні потреби.

«У суспільствах, в яких економічна діяльність не існує окремо, намагаються розглядати задоволення елементарних потреб як виключно економічну активність. [...] Але в усякому випадку економіка, навіть у так званих примітивних суспільствах, складається з виробництва, циркуляції цінностей і споживання».

«Виробництво, тобто зусилля, або праця, спрямовані на збирання продуктів землеробства чи на переробку сировини, існує з того часу, як людина залишила земний рай. Умови людського існування такі, що. вона здатна задовольнити свої потреби тільки завдяки певному видові праці». «Зрештою, будь-яка економіка має своєю метою задовольняти бажання чи потреби; остаточна ціль - це споживання». «.виходячи з певної кількості ресурсів, індивіди розподіляють своє споживання залежно від своїх бажань, що веде до диференціації того, що називають рівнем життя (що є кількісним поняттям) і способом життя (що є якісним поняттям)». [...]

«Сучасні суспільства здаються такими, що належать до нового, оригінального типу саме завдяки їхньому енергетичному потенціалові». «Фактично, немає жодного капіталістичного суспільства, яке було б повністю, ідеально капіталістичним. [...] А втім, капіталістична система завжди матиме, з погляду численних критиків, той недолік, що додаткова вартість проходить через індивідуальні доходи. Але якщо взяти до уваги проблему рівня доходів, то фактом є те, що якість, ефективність виробництва і організація значать надзвичайно більше, ніж обсяг прибутків».