<<
>>

РІККЕРТ Генріх Науки про природу і науки про культуру

[...] «Слова “природа” і “культура” зовсім неоднозначні. Продукти природи - те, що вільно виростає із землі. Продукти ж культури продукує поле, яке людина розорала і засіяла. Отже, природа є сукупністю всього того, що виникло само собою...

Протилежністю природі в цьому розумінні є культура, як те, що або безпосередньо створила людина, діючи відповідно до цілей, які вона оцінила, або воно вже існувало раніше. яке вона свідомо виростила заради пов’язаної з нею цінності.

Цінності не становлять дійсності, ні фізичної, ні психічної. Сутність їхня полягає в їхній значущості, а не їхній фактичності. Але цінності зв’язані з дійсністю, й зв’язок цей. має два смисли. Цінність може, по-перше, приєднуватися до об’єкта, що він робиться - тим самим благом. Блага ж і оцінки можна розглядати з погляду значущості пов’язаних з ними цінностей, тобто коли намагаються встановити, чи заслуговує якесь благо справді називатися благом і чи за правом здійснюється якась оцінка. [.] Віднесення до цінностей залишається у сфері встановлення фактів, оцінка ж випливає з неї».

Філософія життя

[.] «Життя слід поставити в центрі світового цілого, і його, про що говорить філософія, потрібно віднести до життя. [.] поняття життя дедалі більше проникає у філософію. [.] за допомогою поняття життя мають стати доступними розробці не лише проблеми буття, але також проблеми цінностей. Отже, з погляду життя треба тлумачити не тільки світовий об’єкт у його цілісності, але також людину і весь сенс людського існування».

<< | >>
Источник: Соціальна філософія. Хрестоматія: навчальний посібник. Упорядники: М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. м. Івано-Франківськ: Лілея-НВ,2019. - 352 с.. 2019

Еще по теме РІККЕРТ Генріх Науки про природу і науки про культуру:

  1. ЮРКЕВИЧ Памфіл З науки про людський дух
  2. 20.1. Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - в перший половині XX ст. Суттєві ознаки культури
  3. ТРУБЕЦЬКОЙ Сергій Про природу людської свідомості
  4. ВЕБЕР Альфред До питання про соціологію держави і культури
  5. Питання про природу та сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності знання упродовж майже всієї історії філософії були її органічною складовою частиною. Без
  6. 4.5. Специфика философского подхода к культуре. Культура и природа. Функции культуры в обществе
  7. М. Мамардашвілі. Книга «Як я розумію філософію» (складена зі статей, доповідей, виступів, інтерв'ю, в яких розкриваються питання ролі та місця філософії у суспільстві, сенсу людського життя, проблеми свідомості, культури, мистецтва, науки, релігії; 1992 р.)
  8. IX.3.Закономерности развития науки.
  9. Закономерности развития науки
  10. Предмет, проблеми та історія філософії науки і техніки