Філософія прагне до виокремлення помежових основ будь-якого знання, враховуючи і знання про суспільство.
Сучасна філософія намагається з' ясувати основні шляхи Розвитку соціуму, нові орієнтації та екзистенціальне самовизначення людини в ньому. Головна увага сьогодні акцентується на гуманістичному принципі: людина — завжди людина, а суспільство — тимчасове.
Усвідомлення цього повинно позбавити соціального теоретика від захоплення методами проектування і моделювання, що було і залишається принципом абстрактного підходу й міркувань. Найвищим і кінцевим об’єктом соціальних ідеалізацій є індивід, цілісність і неповторність якого не підлягає ніякій критиці, але індивід ідеалізаціями не вичерпується. Завжди є гуманітарний залишок, який не може бути розчленований і перетворений на догматичну конструкцію. В процесі ідеалізації не можна губити індивіда, тому в сучасних соціофілософських концепціях передбачається ряд гуманістичних пропозицій і передбачень, які фіксують реальне багатство особистісних ін- тенцій, бажань, волевиявлень. Вони й складають канву життєвого самоздійснення індивіда в суспільстві. Аналіз і осмислення соціальних теорій, що реалізуються в досвіді творчих ініціатив, підводить до поняття можливих дій: що може, що не може і що не повинна робити людина в суспільстві.Ключові слова
неомарксизм, «негативна діалектика», самовідчуження, інтелектуальна технологія, «одномірна людина», ієрархія цінностей
«Кожна людина відрізняється від іншої і з кожним днем відрізняється сама від себе».
А. Поп
16.1.
Еще по теме Філософія прагне до виокремлення помежових основ будь-якого знання, враховуючи і знання про суспільство.:
- Дж. Берклі. «Трактат про принципи людського знання»
- 18.1. Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
- Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
- Питання про природу та сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності знання упродовж майже всієї історії філософії були її органічною складовою частиною. Без
- Розділ 10 МОДЕЛІ ПІЗНАННЯ ТА НАУКОВОГО ЗНАННЯ В НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ
- Принциповий історизм філософського знання
- Розділ 12 МЕТОДОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОГО ПІЗНАННЯ ТА ЗНАННЯ
- Особливості створення та відтворення знання у освітньому процесі
- РЕЛІПЯ ЯК ЗНАННЯ
- ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ: ЇЇ РОЛЬ ТА МІСЦЕ В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ
- Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії
- 1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії
- Функції та методи філософського знання
- У міру переходу від середньовіччя, економічну основу якого складало сільське господарство, до міського способу життя і промислового виробництва все більше почала виявлятися особлива значущість людини, її своєрідність і творча активність.