ГЕРЦЕН Олександр До старого товариша

[...] «Особистість створюється середовищем і подіями, але й подію здійснюють особистості, і вона несе на собі їхню печать - тут взаємодія»

.«Не можна звільняти людей у зовнішнім житті більше, ніж вони звільнені всередині.

«Людина - не поза природою, вона лише відносно протилежить їй».

З того берега

[.] «Залежність людини від середовища, від епохи не підлягає сумніву. [.] вона не може не відображати в собі, собою свого часу, свого середовища. Але тут у самому образі відображення є її самобутність. Протидія, викликана в людині оточенням, - відповідь особистості на вплив середовища. [.] Це усвідомлення незалежності ще не означає розлам з середовищем, самобутність ще не є ворожістю з суспільством. Середовище. не завжди викликає спротив з боку особи. Є епохи, коли людина вільна у спільній справі. Діяльність, до якої прагне всяка енергійна натура, збігається тоді з прагненням суспільства, в якому вона живе».