<<
>>

БУБЕР Мартін Діалог

[...] «Поняття відповідальності треба повернути зі сфери етики, з «повинності», що вільно ширяє в повітрі, у сферу живого життя. [...] Колективність ґрунтується на органічному обмеженні особистісного, спільність - на його зростанні і підтвердженні в прагненні товариша до друга».

[.] «Соціальна зумовленість людини зростає. [...] Росте не лише абсолютна маса об’єктивних соціальних факторів, але й їхня відносна сила».

Образи добра і зла

[...] «Оскільки людина - єдина відома істота, в якій частково втілилася категорія можливості й чию дійсність безперервно охоплюють можливості, вона єдина з усіх істот потребує підтвердження». [...] «Те, що створена одинична людська істота, означає, що вона покладена в буття не просто для існування, а щоб виконати певний намір у бутті, намір, пов’язаний з особистістю, але не в розумінні вільного розкриття безкінечних особливостей, а як здійснення того, що потрібно в безкінечних особистісних формах».

Проблема людини

[...] «По-справжньому пізнати людину допоможе нам тільки сама людина, що всім своїм життям реалізує доступне їй ставлення до власної сутності. [. ] Індивідуалізм бачить людину тільки в її зверненості до самої себе, колективізм взагалі не помічає людини: він бачить лише “суспільство”. Там людський образ спотворений, тут він замаскований».

«Фундаментальним фактом людської екзистенції є “людина з людиною” [...] Особлива сутність людини пізнається лише в живому спілкуванні. Розглядаючи “людину з людиною”, щоразу бачимо динамічну двоякість, яка разом з тим і є сутністю людини: тут той, що дає, і той, що приймає, тут і наступальний порив і захисна дія, тут і дослідник і його опонент - і завжди те й те в одному доповнювальному взаємопроникненні, що складає людину. А тепер можеш звернутись до одиночки і пізнати людину за закладеною в ній можливістю стосунків; можеш звернутись до людської сукупності і пізнати людину за закладеною в ній повнотою стосунків».

«Я і Ти»

[...] «Світ двоїстий для людини через подвійність її стосунків з ним. [...] Одне основне слово - це поєднання. Я - ти. Основні слова виходять із сутності людини. [...] Основне слово Я - Воно ніколи не може бути сказане всім єством. [...] Основне слово Я - Ти створює світ стосунків». [...] «Є три сфери, в яких твориться світ стосунків. Перша - життя з природою. Друга - життя з людьми. Третя - життя з духовними сутностями». Стосунки є взаємністю. [...] Наші учні вчать нас, наші творіння творять нас».

[...] «Інститути - це те, що “зовні”: там людина ставить всілякі цілі, працює, здійснює угоди, виявляє вплив, стає підприємцем і конкурує з іншими, організує, господарює, служить, проповідує. [...] Почуття - це те, що “всередині”: тут людина живе й відпочиває від своєї діяльності в інститутах. [...] Важче провести розмежування у сфері так званого особистого життя». «.успішніше розмежування у сфері суспільного життя: варто звернути увагу на те, як у часи політичних партій, а також угруповань. та їхніх “рухів” гучноголосі конференції [...] чергуються з повзучими формами повсякденної діяльності. [. ] Інститути не творять суспільного життя, і дедалі більше людей з прикрістю відчуває це; тут зароджується потреба нашої епохи, потреба, що шукає виходу». [.] «Особистість проявляється, вступаючи у стосунки з іншими особистостями. Жодна людина не є чистою особистістю. Кожен живе у двоякому Я. Як фальшиво звучить Я людини, що замкнулася в межах свого особливого».

<< | >>
Источник: Соціальна філософія. Хрестоматія: навчальний посібник. Упорядники: М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. м. Івано-Франківськ: Лілея-НВ,2019. - 352 с.. 2019

Еще по теме БУБЕР Мартін Діалог:

  1. Німецькакласична філософія: діалог з романтизмом
  2. § 2. Ідея Реформації та її духовні лідери - Мартін Лютер і Жан Кальвін
  3. Діалектика історичності і фактичності досвіду у філософії Мартіна Гайдегера
  4. Критичне мислення як екзистенційна необхідність
  5. Ільїн Володимир Васильови
  6. «Бенкет» Платона
  7. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
  8. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
  9. ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИ
  10. Аксіологія діалогічної філософії
  11. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  12. ТЕМА З АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
  13. СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕМИ ДЛЯ ЕСЕ
  14. Антична філософія, висунувши та розробивши цілу низку ідей, являє собою колиску не лише європейської філософії, а й культури загалом. Вивчаючи вихідні ідеї античної філософії
  15. 2.6.4. Онтологія історичного М. Гайдеґера
  16. Айнштайн. Тейяр. Гайдеггер
  17. 11.2. «Дійсне» і «недійсне» буття М. Гайдеггера
  18. «ДІЙСНЕ» І «НЕДІЙСНЕ» БУТТЯ М. ГАЙДЕГГЕРА
  19. Німецька класична філософія: І. Кант, Й. Г. Фіхте, Ф. В. Й. Шеллінг
  20. II. ФІЛОСОФСЬКА МУДРІСТЬ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ