ГОБС Томас Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної
[.] «Постійна удача в досягненні тих речей, яких людина. бажає, тобто постійний успіх, є тим, що люди називають щастям. [.] Природною могутністю є перевага здібностей тіла або розуму.
Найбільшою людською могутністю є те, що складається із сил більшості людей, об’єднаних згодою, і перенесеною на одну особистість, фізичну або громадянську, що використовує всі ці сили або за своєю власною волею, як, наприклад, лад, могутність держави, або залежить від волі кожного зокрема, як могутність партії чи ліґи різних партій».«Суспільна цінність людини, тобто та ціна, яку дає їй держава, є тим, що люди звично називають гідністю». «.на перше місце я ставлю як спільну схильність всього людського роду вічне й безперестанне бажання чимраз більшої влади. Люди рівні від природи. Природа створила людей рівними стосовно фізичних і розумових здібностей, бо хоч ми спостерігаємо іноді, що один фізично сильніший або розумніший від другого, але якщо розглянути все разом, то виявляється, що різниця між ними не така велика, щоб одна людина могла претендувати на якесь благо для себе, а друга не могла б претендувати на нього з таким же правом. Кожна людина має визнати інших рівними собі від природи. Із такої рівності здібностей виникає рівність сподівань на досягнення цілей. Ось чому, якщо двоє бажають однієї і тієї ж речі, якою однак вони не можуть володіти вдвох, вони стають ворогами. [...] виникає взаємне недовір'я. [...] Ми знаходимо у природі людини три основні причини війни: суперництво, недовіру, прагнення слави. Поки люди без спільної влади, без громадянського стану, вони завжди перебувають у війні всіх проти всіх. [.] Пристрасті, що роблять людей схильними до миру, є страх смерті, бажання речей, потрібних для доброго життя, і надія добути їх своєю працелюбністю. А розум підказує прийняти умови миру, на основі яких люди можуть прийти до угоди. Ці умови - це те, що по-іншому називається природними законами.
[...] Природний основний закон каже, що треба шукати миру й дотримуватися його. Природне право, що звичайно письменники називають jus naturak, - це свобода кожного використовувати власні сили на свій розсуд для збереження своєї власної природи, тобто власного життя, а отже, свобода робити все те, що, на його думку, найбільше підходить для цього. [...] Під свободою, згідно з точним значенням цього слова, розуміється відсутність зовнішніх перешкод, які нерідко можуть відняти в людини частину її влади робити те, що вона хотіла б, але не можуть перешкодити використовувати залишену їй владу згідно з тим, що підказує їй глузд і розум. [...] Природний закон, lex naturalis, - це припис, або знайдене розумом. загальне правило, згідно з яким людині забороняється робити те, що небезпечне для її життя або що віднімає засоби до його збереження....Треба розрізняти jus i lex - право і закон... право полягає у свободі робити або не робити, тим часом як закон визначає і зобов’язує до того. закон і право відрізняються між собою так, як обов’язок і свобода, які несумісні стосовно однієї і тієї ж речі. [.] вільна людина - та, кому ніщо не перешкоджає робити бажане, оскільки за своїми фізичними й розумовими здібностями вона в змозі це робити»..
«Природа справедливості. полягає у виконанні угод, що мають обов’язкову силу, але вона починається тільки із встановленням громадянської влади, достатньо сильної, щоб примусити людей виконувати свої угоди, з чим збігається і початок власності. [.] Природні закони незмінні і вічні. Наука про ці закони є істинною моральною філософією».
«Мета держави - головно Гарантувати безпеку. [.] Держава є єдиною особою, відповідальними за дії якої зробили себе взаємною угодою багато людей».
«.учення, що протидіє мирові, не може бути більшою мірою істинним. [.] Тільки деякі займалися дослідженням. істинних законів громадянського суспільства».
«Праця людини також є товаром, який із користю можна обміняти так само, як всяку іншу річ. [.] Добрий закон - це той, що потрібний для блага народу і водночас загальнозрозумілий. [.] П’ятий природний закон - це закон люб’язності, а саме, що кожен повинен пристосовуватися до всіх інших».
Еще по теме ГОБС Томас Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної:
- К’ЄРКЕҐОР Сьорен Або-або
- Экономия времени — суть оптимизации
- 2. Суть модели анализа социальной фрустрации
- МОР Томас Утопія
- КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан Держава і особистість
- Платон. «Держава»
- § 3. Суть бытия как сущность. Переход к «деятельностной» парадигме
- ПЛАТОН Держава
- ЕЛЛЮЛЬ Жак Техніка або виклик сторіччя
- БОДЕН Жан Шість книжок про державу
- От Фрэнсиса Бэкона — к Томасу Гоббсу
- Логическое учение Томаса Гоббса
- Логическое учение Томаса Гоббса. Продолжение
- Кун, Томас Семюел (1922 – 1996)
- Логическое учение Томаса Гоббса Окончание. Рене Декарт
- § 3. Ж. Боден та його вчення про державу і право
- § 5. Вольтер та його концепція правової держави
- Е. Роттердамський. Книга «Похвала глупоті, або Похвальне слово Дурості, виголошене Еразмом Роттердамським»
- ВЕБЕР Альфред До питання про соціологію держави і культури
- В недавні часи на просторі Радянської держави діалектика розглядалась як найперша та найважливіша складова філософського осмислення світу.