<<
>>

Контури семіотичної інтерпретації

Логіка соціокультурного аспекту філософського підходу веде до аналізу громадянського суспільства як семіотично-дискурсивного фе­номена. Громадянське суспільство не є простою, формальною мере­жею відносин, заснованих на приватній економічній власності і правах людини; так само воно не є міфологемним ідеалом "справедливого су­спільства".

Воно є складним процесуальним феноменом, що існує че­рез людину та можливості її соціально-культурної еволюції. Як дискур­сивний феномен, громадянське суспільство має потрійну природу і функціонує як: 1) знак свободи або самопороджувальна ініціатива чи початок дії (arche); 2) розгортання значення сенсу свободи через сто­сунки і взаємини людини з людиною, особливості комунікації та зв'язок з історичним довкіллям; 3) інтерпретант, тобто сама людина як типовий носій цінностей демократичної групи, спільноти і культури, в контексті яких здійснюється певний семіоз, або ж мовно-мовленнєвий дискурс, і формується феноменологія знаків, значень, символів і кодів взаєморозуміння. Семіоз і стає власне контекстом інтерпретації і сприйняття людини, суспільства і держави. Громадянське суспільство як явище, як мережа відношень і стосунків між людьми виникає не по­за людиною, а через людину на основі певних спонук мислення, розу­міння і сприйняття, що продукують відповідні значення і символи, тек­сти і контексти, а також мотивують відповідні вчинки, поведінку і са­модостатню (демократичну) мовно-мовленнєву практику. Не лише

"знаємо те, що любимо, а любимо те, що знаємо", але й відповідно ді­ємо, створюючи мережі взаємодій.[637]

9.9.1.

<< | >>
Источник: Карась Анатолій. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях: Монографія. - Київ; Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2003. - 520 с.. 2003

Еще по теме Контури семіотичної інтерпретації:

  1. § 1. Сущность и контуры политической сферы
  2. БУТТЯ БОГА У ФІЛОСОФСЬКІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
  3. Відображення, інтерпретація, визначення та перевизначення ситуації. Типізація, ритуалізація як певні норми, стратегії інтерпретації
  4. РОЗДІЛ 9 ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ХХ СТОЛІТТІ
  5. Розділ 15 СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: КЛАСИЧНИЙ ПІДХІД І НЕКЛАСИЧНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
  6. Висновки
  7. Етика життя як етика свободи
  8. 18.2. Принцип деконструкції
  9. ПРИНЦИП ДЕКОНСТРУКЦІЇ
  10. Глава 4. Феноменология
  11. ВИСНОВКИ: ГРАНИЦЯ 1 МЕЖІ ТОПОСУ ДОСВІДУ В ЗАХІДНІЙ ФІЛОСОФІЇ XIX-XX СТОРІЧ
  12. ПЕРЕДМОВА
  13. Глава II. Материально-производственная сфера общества
  14. Кримський, Сергій Борисович ( нар. 1930 р.)
  15. Эврит
  16. Філософська рефлексія явища менеджменту освіти
  17. § 1. Глобализация современного мира
  18. Уточнение описания мыслительных феноменов прото-единицы и прото-упорядочивания
  19. § 1. Социальная общность