<<
>>

КУУСІ Пекка Цей людський світ

[.] «Можливо, через кліматичні умови більша частина людства впродовж усього періоду аграрної цивілізації проживала на досить обмеженій території: у Китаї, на півостровах Південної Азії і Середземномор’ї.

[.] Наприкінці XVIII ст. в Китаї проживала третина населення Землі. Однак епіцентр розвитку нашого біологічного виду поступово переміщувався в Європу. [.] Якщо людина в змінюваних обставинах здатна вибирати адекватнішу з її погляду модель поведінки, то тварини не можуть вийти за межі інстинктивних реакцій. Ба більше, людина не лише розумна, але й суспільна істота. Її поведінка соціальна, і, отже, обумовлена стосунками між людьми. Це означає, що її можна зрозуміти тільки в контексті цих стосунків. [.] Поведінка людини відзначається цілісністю, і для розуміння її взаємозв’язку з природними й економічними факторами потрібно комплексно вивчати всі її форми. [.] людина є незвичайним творінням. Вона навчилася. добувати їжу, захищатися й продукувати потомство. [.] Завдяки великому еволюційному процесові людський рід зайняв у природі унікальне становище, але водночас досяг критичної стадії розвитку.

.Щоб зрозуміти процес еволюції, ми повинні. розглянути його як єдине ціле, а потім розкласти на космічний, біологічний і культурний рівні. На кожному з них діють свої закони. [.] культурна еволюція людства відзначається найбільшою швидкістю змін. Жак Моно у своїй книжці “Випадковість і необхідність” стверджує [.] життя і людина - це природні явища, що виникли в повній відповідності із законами природи. З приводу людини Моно вигукує: “Наша доля не була визначена. [.] Однак виникнення людини - теж рідкісний випадок, і ця обставина має розвінчати антропоцентриський погляд на світ”.

Еволюція фізичного вигляду людини відбувалася головно на основі мутацій, що проявлялися в зміні діяльності центральної нервової системи. Зовнішнім вираженням цих змін став швидкий ріст обсягу головного мозку людини: за 5 млн років збільшився він утричі.

[.] в основі біологічної еволюції лежить зміна інформації, а не організмів як таких. [.] з допомогою культурної еволюції людина виробила таку поведінку, яка постійно підвищує її пристосованість до життя.

.Нуклеарна сім'я стала основою людських взаємин на всіх етапах культурної еволюції. Така сім'я ґарантувала високе виживання потомства й забезпечувала йому захист протягом тривалого періоду дитинства. [.] Люди розвивали соціальні взаємозв'язки, бо вони підвищували шанси на виживання кожного окремого індивіда».

«З біологічного погляду людство становить єдиний вид, а в культурному воно розділено на групи. [.] культурна еволюція передбачає жорстоку, часто непощадну конкуренцію між групами, тоді як боротьба всередині групи має обмежений характер. Війна - явище непоясниме і парадоксальне з позицій генетичних уявлень, протилежне законам біологічної еволюції, проте вона повністю узгоджується із законами еволюції культури, заснованої на міжгруповій конкуренції.

.Відвічна невизначеність можливостей кожного індивіда і поведінка оточення стала рушійною силою еволюції. Унікальність будь-якої людини прирікає її на безперестанне суперництво і боротьбу за своє місце в житті. [.] Жадоба влади і боротьба за владу зумовили такі форми поведінки людини, які не мають аналогів у природі. Тільки людина веде війни, організовує масове винищення представників власного виду. Війна. суперечить природі і законам біологічної еволюції. Війна - винайдення людей, отже, покласти кінець війні також зобов'язані люди».

«Спілкування людей між собою створило передумови до накопичення інформації. Знання стало першим і невичерпним джерелом засобів для виживання. [...] Для людства болісним був процес набуття самосвідомості. Зрозумівши свою неповторність і смертність, люди не в змозі були нести в собі це знання, не звертаючись до міфів і релігії. Релігія мала важливе значення для соціального розвитку людства, зближуючи людей і виховуючи почуття духовної спорідненості. [...] Зміни в поведінці, що приводили до більшої пристосованості людини до життя, були пов'язані з появою надлишків їжі, а способи її добування, засоби виробництва створювали базу для культурної еволюції.

[...] Оскільки основу соціального устрою становлять економічні відносини і засоби виробництва, швидкі зміни в поведінці людини, що торкаються цієї сфери, викликають постійні зміни в суспільному ладі. [...] Тим часом суспільний лад є одним із механізмів, що реґулюють всі аспекти поведінки людини. [...] Антропологічні дослідження, що містять дуже суперечливі дані про культуру збиральництва і полювання, подібні в одному: коріння успіху людства полягає у його незмінно чимраз більшій здатності до об'єднання зусиль. Дедалі більша схильність до суспільного способу життя і щораз міцніша взаємодопомога стали важливою умовою підтримання життя».

«Поява писемності як засобу передачі думок дуже стимулювала інформаційну діяльність людей. [...] Перехід до науково-технічної культури відбувся завдяки тому, що людина - спочатку неусвідомлено, а потім дедалі цілеспрямованіше - звільнила себе від обмежень, що стримували накопичення додаткового продукту. Науково- технічна культура з перших кроків стала культурою товарів споживання, марнотратною стосовно енергії та інших природних ресурсів. Сучасний успіх людства є природним процесом, в якому чимраз більша чисельність людей використовує щораз більше природних ресурсів у рамках постійного ускладнення суспільної системи. Більше речей для більшої кількості людей через чимраз більше співробітництво. [...] Зародження і розповсюдження науково-технічної культури треба розглядати як могутню мобілізацію й прискорення інформаційного розвитку людства. [...] Ніщо не може зупинити проґрес науки і техніки. Завоювання культурної еволюції явно базуються на. досягненнях науки та інформації, майстерності й техніки».

«Людство несе парадокс у собі самому. Ми стали жертвами власного хибного уявлення про людину й тепер, по суті, беззбройні перед масовою кризою самосвідомості. Ми настільки роз’єднані й замкнуті в окремі народи й держави, що не можемо відчути належну відповідальність.

Сучасні суперечності можна поділити на п’ять категорій: між різними класами суспільства;

між сусідніми державами;

між науково-технічними державами;

між розвиненими і країнами, що розвиваються;

між людством і природою.

У наш час людство охоплене мережею соціальних, економічних, культурних зв’язків, що дедалі більше ускладнюються. [...] Як біологічна, так і культурна кібернетичні системи самореґульовані. [.] Наш розвиток є наслідком самореґулювання цих систем. [.] із біолого- соціологічного синтезу вочевидь випливає, що якщо ми навчимося управляти нашою еволюцією, то виживемо, у противному разі ми знищимо самих себе. [.] Ми повинні точно з’ясувати, які зміни в індивідуальній і соціальній поведінці потрібні для забезпечення виживання.

.У сучасному світі найвпливовішим фактом, що спрямовує соціальну поведінку, є державна влада, яка спирається на прийняту суспільну систему. Незважаючи на чимраз більшу відповідальність, державна влада, на мою думку, з погляду доктрини виживання розглядається перешкодою на шляху еволюції виду» [...]

«Одним із факторів небезпечного спрямування процесу реґулювання народонаселення є традиційна політика держави на користь приросту населення. Близько 2025 року населення сягне 8-9 млрд осіб і оволодіє контролем власного відтворення, його чисельність дедалі більше залежатиме від того, як люди сприймають і оцінюють стан навколишнього середовища, яке вони створили. [...] Людство повинно поставити виживання вище від усіх інших цілей індивідуальної і соціальної поведінки. [...] Тільки нинішня поведінка людини може стати причиною її загибелі. [...] При постійному зростанні населення ми змушені виробляти продукти на щораз менших земельних площах. [.] людина як вид може створити для виживання енергетичну систему, але за умови міжнародного співробітництва і повної зміни політичного клімату.

.невичерпна сонячна енергія означає створення спільної надійної енергетичної системи для всіх держав. [.] ядерну зброю не буде знищено доти, доки не вдасться створити спільну енергетичну систему виживання, що охопить всі країни. [...] Нинішній інформаційний вибух є переворотом у галузі накопичення і передачі нової інформації. Однак найважливішого знання - інформації про саму людину, як і раніше, недостатньо. [...] Доктрину виживання слід ввести у шкільні програми всіх країн».

<< | >>
Источник: Соціальна філософія. Хрестоматія: навчальний посібник. Упорядники: М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. м. Івано-Франківськ: Лілея-НВ,2019. - 352 с.. 2019

Еще по теме КУУСІ Пекка Цей людський світ:

  1. Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим
  2. Цей розділ присвячено розгляду герменевтики і феноменології як специ­фічних способів філософування, в яких досвід зазнає можливості опису в його повноті.
  3. Філософія Нового часу являє собою принципово новий рівень у розвитку європейської філософії: вона розвивається у діалозі з експериментальною наукою, що виникає саме в цей час
  4. Вчення про світ
  5. Світ галактик
  6. Людське буття як «співбуття»
  7. БЕРДЯЄВ Микола І світ об’єктів (досвід філософії самотності і спілкування)
  8. Світ галактик. Сценарій становлення Всесвіту. Світоутворення.
  9. ВАЙТГЕД Альфред Наука і сучасний світ. Передумови соціального прогресу
  10. РОЗДІЛ 3 «ЛЮДИНА - СВІТ» ТА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ АНТИЧНОСТІ
  11. ФУР’Є Шарль Новий господарський і соцієтарний світ
  12. РОЗДІЛ 4 «ЛЮДИНА - СВІТ» ТА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
  13. Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах
  14. Дж. Берклі. «Трактат про принципи людського знання»
  15. Тема 12. Свідомість як людський феномен
  16. РОЗДІЛ 7 УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ У СВІТОВОМУ ПОЛІЛОЗІ. «ЛЮДИНА - СУСПІЛЬСТВО - СВІТ» У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ
  17. КОНДОРСЕ Жан-Антуан Ескіз історичної картини прогресу людського розуму