КУУСІ Пекка Цей людський світ
[.] «Можливо, через кліматичні умови більша частина людства впродовж усього періоду аграрної цивілізації проживала на досить обмеженій території: у Китаї, на півостровах Південної Азії і Середземномор’ї.
[.] Наприкінці XVIII ст. в Китаї проживала третина населення Землі. Однак епіцентр розвитку нашого біологічного виду поступово переміщувався в Європу. [.] Якщо людина в змінюваних обставинах здатна вибирати адекватнішу з її погляду модель поведінки, то тварини не можуть вийти за межі інстинктивних реакцій. Ба більше, людина не лише розумна, але й суспільна істота. Її поведінка соціальна, і, отже, обумовлена стосунками між людьми. Це означає, що її можна зрозуміти тільки в контексті цих стосунків. [.] Поведінка людини відзначається цілісністю, і для розуміння її взаємозв’язку з природними й економічними факторами потрібно комплексно вивчати всі її форми. [.] людина є незвичайним творінням. Вона навчилася. добувати їжу, захищатися й продукувати потомство. [.] Завдяки великому еволюційному процесові людський рід зайняв у природі унікальне становище, але водночас досяг критичної стадії розвитку..Щоб зрозуміти процес еволюції, ми повинні. розглянути його як єдине ціле, а потім розкласти на космічний, біологічний і культурний рівні. На кожному з них діють свої закони. [.] культурна еволюція людства відзначається найбільшою швидкістю змін. Жак Моно у своїй книжці “Випадковість і необхідність” стверджує [.] життя і людина - це природні явища, що виникли в повній відповідності із законами природи. З приводу людини Моно вигукує: “Наша доля не була визначена. [.] Однак виникнення людини - теж рідкісний випадок, і ця обставина має розвінчати антропоцентриський погляд на світ”.
Еволюція фізичного вигляду людини відбувалася головно на основі мутацій, що проявлялися в зміні діяльності центральної нервової системи. Зовнішнім вираженням цих змін став швидкий ріст обсягу головного мозку людини: за 5 млн років збільшився він утричі.
[.] в основі біологічної еволюції лежить зміна інформації, а не організмів як таких. [.] з допомогою культурної еволюції людина виробила таку поведінку, яка постійно підвищує її пристосованість до життя..Нуклеарна сім'я стала основою людських взаємин на всіх етапах культурної еволюції. Така сім'я ґарантувала високе виживання потомства й забезпечувала йому захист протягом тривалого періоду дитинства. [.] Люди розвивали соціальні взаємозв'язки, бо вони підвищували шанси на виживання кожного окремого індивіда».
«З біологічного погляду людство становить єдиний вид, а в культурному воно розділено на групи. [.] культурна еволюція передбачає жорстоку, часто непощадну конкуренцію між групами, тоді як боротьба всередині групи має обмежений характер. Війна - явище непоясниме і парадоксальне з позицій генетичних уявлень, протилежне законам біологічної еволюції, проте вона повністю узгоджується із законами еволюції культури, заснованої на міжгруповій конкуренції.
.Відвічна невизначеність можливостей кожного індивіда і поведінка оточення стала рушійною силою еволюції. Унікальність будь-якої людини прирікає її на безперестанне суперництво і боротьбу за своє місце в житті. [.] Жадоба влади і боротьба за владу зумовили такі форми поведінки людини, які не мають аналогів у природі. Тільки людина веде війни, організовує масове винищення представників власного виду. Війна. суперечить природі і законам біологічної еволюції. Війна - винайдення людей, отже, покласти кінець війні також зобов'язані люди».
«Спілкування людей між собою створило передумови до накопичення інформації. Знання стало першим і невичерпним джерелом засобів для виживання. [...] Для людства болісним був процес набуття самосвідомості. Зрозумівши свою неповторність і смертність, люди не в змозі були нести в собі це знання, не звертаючись до міфів і релігії. Релігія мала важливе значення для соціального розвитку людства, зближуючи людей і виховуючи почуття духовної спорідненості. [...] Зміни в поведінці, що приводили до більшої пристосованості людини до життя, були пов'язані з появою надлишків їжі, а способи її добування, засоби виробництва створювали базу для культурної еволюції.
[...] Оскільки основу соціального устрою становлять економічні відносини і засоби виробництва, швидкі зміни в поведінці людини, що торкаються цієї сфери, викликають постійні зміни в суспільному ладі. [...] Тим часом суспільний лад є одним із механізмів, що реґулюють всі аспекти поведінки людини. [...] Антропологічні дослідження, що містять дуже суперечливі дані про культуру збиральництва і полювання, подібні в одному: коріння успіху людства полягає у його незмінно чимраз більшій здатності до об'єднання зусиль. Дедалі більша схильність до суспільного способу життя і щораз міцніша взаємодопомога стали важливою умовою підтримання життя».«Поява писемності як засобу передачі думок дуже стимулювала інформаційну діяльність людей. [...] Перехід до науково-технічної культури відбувся завдяки тому, що людина - спочатку неусвідомлено, а потім дедалі цілеспрямованіше - звільнила себе від обмежень, що стримували накопичення додаткового продукту. Науково- технічна культура з перших кроків стала культурою товарів споживання, марнотратною стосовно енергії та інших природних ресурсів. Сучасний успіх людства є природним процесом, в якому чимраз більша чисельність людей використовує щораз більше природних ресурсів у рамках постійного ускладнення суспільної системи. Більше речей для більшої кількості людей через чимраз більше співробітництво. [...] Зародження і розповсюдження науково-технічної культури треба розглядати як могутню мобілізацію й прискорення інформаційного розвитку людства. [...] Ніщо не може зупинити проґрес науки і техніки. Завоювання культурної еволюції явно базуються на. досягненнях науки та інформації, майстерності й техніки».
«Людство несе парадокс у собі самому. Ми стали жертвами власного хибного уявлення про людину й тепер, по суті, беззбройні перед масовою кризою самосвідомості. Ми настільки роз’єднані й замкнуті в окремі народи й держави, що не можемо відчути належну відповідальність.
Сучасні суперечності можна поділити на п’ять категорій: між різними класами суспільства;
між сусідніми державами;
між науково-технічними державами;
між розвиненими і країнами, що розвиваються;
між людством і природою.
У наш час людство охоплене мережею соціальних, економічних, культурних зв’язків, що дедалі більше ускладнюються. [...] Як біологічна, так і культурна кібернетичні системи самореґульовані. [.] Наш розвиток є наслідком самореґулювання цих систем. [.] із біолого- соціологічного синтезу вочевидь випливає, що якщо ми навчимося управляти нашою еволюцією, то виживемо, у противному разі ми знищимо самих себе. [.] Ми повинні точно з’ясувати, які зміни в індивідуальній і соціальній поведінці потрібні для забезпечення виживання.
.У сучасному світі найвпливовішим фактом, що спрямовує соціальну поведінку, є державна влада, яка спирається на прийняту суспільну систему. Незважаючи на чимраз більшу відповідальність, державна влада, на мою думку, з погляду доктрини виживання розглядається перешкодою на шляху еволюції виду» [...]
«Одним із факторів небезпечного спрямування процесу реґулювання народонаселення є традиційна політика держави на користь приросту населення. Близько 2025 року населення сягне 8-9 млрд осіб і оволодіє контролем власного відтворення, його чисельність дедалі більше залежатиме від того, як люди сприймають і оцінюють стан навколишнього середовища, яке вони створили. [...] Людство повинно поставити виживання вище від усіх інших цілей індивідуальної і соціальної поведінки. [...] Тільки нинішня поведінка людини може стати причиною її загибелі. [...] При постійному зростанні населення ми змушені виробляти продукти на щораз менших земельних площах. [.] людина як вид може створити для виживання енергетичну систему, але за умови міжнародного співробітництва і повної зміни політичного клімату.
.невичерпна сонячна енергія означає створення спільної надійної енергетичної системи для всіх держав. [.] ядерну зброю не буде знищено доти, доки не вдасться створити спільну енергетичну систему виживання, що охопить всі країни. [...] Нинішній інформаційний вибух є переворотом у галузі накопичення і передачі нової інформації. Однак найважливішого знання - інформації про саму людину, як і раніше, недостатньо. [...] Доктрину виживання слід ввести у шкільні програми всіх країн».
Еще по теме КУУСІ Пекка Цей людський світ:
- Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим
- Цей розділ присвячено розгляду герменевтики і феноменології як специфічних способів філософування, в яких досвід зазнає можливості опису в його повноті.
- Філософія Нового часу являє собою принципово новий рівень у розвитку європейської філософії: вона розвивається у діалозі з експериментальною наукою, що виникає саме в цей час
- Вчення про світ
- Світ галактик
- Людське буття як «співбуття»
- БЕРДЯЄВ Микола І світ об’єктів (досвід філософії самотності і спілкування)
- Світ галактик. Сценарій становлення Всесвіту. Світоутворення.
- ВАЙТГЕД Альфред Наука і сучасний світ. Передумови соціального прогресу
- РОЗДІЛ 3 «ЛЮДИНА - СВІТ» ТА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ АНТИЧНОСТІ
- ФУР’Є Шарль Новий господарський і соцієтарний світ
- РОЗДІЛ 4 «ЛЮДИНА - СВІТ» ТА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
- Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах
- Дж. Берклі. «Трактат про принципи людського знання»
- Тема 12. Свідомість як людський феномен
- РОЗДІЛ 7 УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ У СВІТОВОМУ ПОЛІЛОЗІ. «ЛЮДИНА - СУСПІЛЬСТВО - СВІТ» У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ
- КОНДОРСЕ Жан-Антуан Ескіз історичної картини прогресу людського розуму