ПОМПОНАЦЦІ П’єтро Трактат про безсмертя душі

[.] «Адже весь людський рід подібний до одного тіла, складеного з різних членів, які мають різне призначення, але впорядкованих для спільної користі. і всі вони взаємодіють. [.] нерівність між людьми (однак співмірна) не повинна уявлятися розладом. співмірна відмінність між людьми породжує досконалість, красу, гідність і задоволення, неспівмірність призводить до протилежного наслідку. [.] Здійснюючи злочин, людина більшою мірою шкодить суспільству, а, отже, й собі, оскільки сама ж є частиною суспільства, і впадаючи в розпусту, що є великим нещастям, й оскільки перестає бути людиною. [.] жоден злочинець не залишається безкарним, бо сама порочність є йому покаранням».