У попередньому розділі було встановлено, що для формування діяльнісної здібності потрібні, по-перше, спеціальні й суттєві зусилля з боку вчителів і з боку учнів,
по-друге, навчально-виховний процес необхідно здійснювати через модель людини, а точніше через ідеал. Цю сутність людського буття християнство сформувало у вимозі: люди мусять спілкуватися через Бога. Для того, щоб спілкування через модель людини було ефективним, слід продовжити вивчення сутності діяльнісної здібності. Метою цього розділу є аналіз структури діяльнісної здібності, рівнів її розвитку й дослідження соціальних чинників, що 'їх визначають.
2.1.
Еще по теме У попередньому розділі було встановлено, що для формування діяльнісної здібності потрібні, по-перше, спеціальні й суттєві зусилля з боку вчителів і з боку учнів,:
- Вище було доведено необхідність розвитку діяльнісної здібності індивіда та проаналізовано механізми її формування під час побудови особистої наукової картини світу в навчально-виховному процесі.
- Основні рівні розвитку діяльнісної здібності індивіда й соціальні чинники, що їх визначають
- 16.5. Поняття науки та її суттєві ознаки. Методи і форми наукового пізнання
- Основні компоненти змісту діяльнісної здібності індивіда
- РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРА ДІЯЛЬНІСНОЇ ЗДІБНОСТІ ІНДИВІДА
- Гіпотеза про нейропсихічні механізми функціонування рівнів соціального розвитку діяльнісної здібності індивіда
- Лекція 1 Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії філософії історії. І тільки для філософії важливим є питання про те, чи історичний розум сам є історичний.
- Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
- 12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
- Особливості сучасних проявів культури. Суттєві ознаки культури
- 20.1. Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - в перший половині XX ст. Суттєві ознаки культури
- Зарубіжна філософія XX ст. у багатьох відношеннях являє собою своєрідне і цікаве явище: на відміну від попередніх епох розвитку європейської філософії, вона активізує і широко використовує не лише останні, найновіші концепції та здобутки, а, фактично, усю попередню історію фйюсофії
- Ф. Ніцше. Роман-трактат «Так казав Заратустра. Кника для всіх і ні для кого» (переклад з німецької Анатолій Онишко)
- Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
- Формування середньовічної філософської парадигми
- Формування середньовічної філософської парадигми