ЮРКЕВИЧ Памфіл З науки про людський дух
[...] «Ми вважаємо, що доки людина домагається своїх інтересів у межах справедливості, доти ці інтереси має поважати і верства, і ціла нація. [...] Що ціле більше, ніж його частина, це завжди правильно, що інтереси верстви є вищими, ніж інтереси окремої особи.
Окрема особа може чинити згідно з вимогами обов'язку, честі й справедливості, і навпаки, верства може зрадити ці моральні вимоги. То що ж, і тоді інтереси безчесної верстви вищі, ніж інтереси цієї чесної і справедливої людини? [.] Історія людства розпочинається безпосереднім життям осіб у спільноті, у племені, у роді. [...] егоїзм у його чистому вигляді. не існує у людській природі.» [.]Мир з ближніми як умова християнського співжиття
[.] «У справедливості й любові полягають найміцніші умови для встановлення миру між людьми, для заснування загальної товариськості й братерства між ними. [.] Потреби людини настільки різноманітніші [.] багатоскладні, її призначення, вказане їй Богом, таке велике і потребує таких різноманітних засобів, що тільки в мирі й живому союзі з іншими людьми, тільки в людстві, де вона працює для всіх і всі для неї, може вона стати тим, ким вона має бути згідно з волею Божою. [.] Людина найохочіше замешкує там, де найбільше людей, і найохочіше робить ту справу, яка має вартість або ціну для найбільшої кількості людей. [.] Тут ми маємо так зване почуття людяності, яке надає нашому родові особливе, найвище значення серед інших живих істот цього світу...
...Взагалі мир між людьми вимагає як обов’язкової умови, щоб людина була замирена з самою собою, або щоб вона мала внутрішній душевний мир, який досягається самовладанням, перемогою над пристрастями, послухом голосу сумління, а надто діяльною відданістю волі Божій». [.]
Еще по теме ЮРКЕВИЧ Памфіл З науки про людський дух:
- Юркевич, Памфіл Данилович (1826 – 1874)
- Українська академічна філософія. Памфіл Юркевич
- РІККЕРТ Генріх Науки про природу і науки про культуру
- МОНТЕСК’Є Шарль Про дух законів
- Дж. Берклі. «Трактат про принципи людського знання»
- XX століття особливо гостро поставило питання про буттєві засади людини, що спричинило підвищення інтересу до різних форм людського самовиявлення та самоусвідомлення.
- Питання про природу та сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності знання упродовж майже всієї історії філософії були її органічною складовою частиною. Без
- Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим
- М. Мамардашвілі. Книга «Як я розумію філософію» (складена зі статей, доповідей, виступів, інтерв'ю, в яких розкриваються питання ролі та місця філософії у суспільстві, сенсу людського життя, проблеми свідомості, культури, мистецтва, науки, релігії; 1992 р.)
- «Філософія серця» П. Юркевича
- Юркевич П. Істина «добра»
- “Дух епохи” як загальна парадигма розвитку освіти
- “Бог є дух”: сутність середньовіччя