Предмет, проблеми та історія філософії науки і техніки

Філософія науки і техніки (на Заході превалює напрям "філосо­фія техніки") — напрям філософії, характерний для ст. Його

поява викликана передусім надзвичайно широким розповсюд­женням техніки і технічних засобів саме в цьому' столітті, а та­кож усеосяжним впливом науки та техні ки на всі сторони жит­тя суспільства.

І все ж інтерес до науки і техніки виник задовго до ХХ ст.

Напередодні Нового часу (XVI-XVII ст.) типовим був поділ усіх знань, мистецтв та вмінь на два розділи: artes mechanical (механічні мистецтва) та artes liberalis (вільні мистецтва). До вільних мистецтв входили відомі науки “тривіуму” та “квад- ривіуму”, що їх виділив у V ст. Марціан Капелла,а до механіч­них відносили 7 таких напрямів: рільництво, полювання, ткацьку справу, зброярство, медицину і театральне мистецт­во (оскільки останнє було пов’язане з будівництвом підмостків, виготовленням та використанням декорацій).

• Першим виданням, спеціально присвяченим техніці, можна вважати книгу І. Бекмана “Керівництво з технології, або Пізнання ремесел, фабрик та мануфактур", видану 1777р. у Геттінгені (Німеччина). Століттям пізніше вийшла книга Е. Каппа “Основи філософії техніки " (Брауншвейг, 1877), звідки, власне, й пішла назва особливого

^!напряму філософії.

Суттєвий внесок у розроблення філософії науки і техніки зробили французи Е. Дюркгейм, М. Вебер, А. Бергсон, Ж. Еллюль, німецькі філософи Е. Кассірер, М. Хайдеггер, Ф. Рапп, Г. Рополь, американські філософи та соціологи Д. Белл,

Р. Айріс, А. Тоффлер, X. Сколімовськи, Р. Мертон,англієць Дж. Бернал та ін., а також такі філософські течії, як неокантіанство, позитивізм та наукознавство.

Чим конкретно зумовлена поява особливого напряму філо­софських досліджень під назвою “Філософія техніки" або "Філо­софія науки й техніки"? Назвемо провідні чинники його появи.

Основні принципи філософії науки як особливої галузі знання були розви­нуті Р. Мертоном у праці'Наука, техніка і суспільство в Англії XVII ст. ”, опублікованій у 1933 р. В нійМертон висунув на перший план роль пури­танської релігії і моралі в становленні науки Нового часу. Пізніше він сфор­мулював концепцію науки, яка в 60-і роки стала домінуючою парадигмою. Ф­ілософською основою цієї концепції були позитивістські ідеї соціальної нейтральності і кумуля-тивного характеру зростання наукових знань, а загальносоціологічною основою - структурний функціоналізм, варіант яко­го був розроблений самимМертоном.

У зв'язку з останнім маємо підстави стверджувати, що філо­софія науки і техніки змушує нас дещо по-іншому розглядати окремі традиційні проблеми філос офії, зокрема: що таке лю­дина, що таке природа, які можливі між ними системи взаємоз­в’язку, якою є природа людського інтелекту? І водночас --­цілий комплекс соціальних проблем.

Але безпосереднім предметом дослідження для цього на­пряму є сутність науки і техніки, їх взаємовплив та взаємозв­'язок, їх місце серед інших явищ людської життєдіяльності.

20.2.