РУСО Жан-Жак Про причини нерівності

[.] «Я помічаю двояку нерівність в людському роді: одна, яку назву природною або фізичною, оскільки її встановила природа, полягає у відмінностях віку, здоров’я, тілесних сил і розумових або душевних якостей.

...Здатність до вдосконалення, яка за сприяння різних обставин веде до поступового розвитку всіх інших здібностей. [.] У всіх народів світу розумовий розвиток перебуває у відповідності з тими потребами, які породила в них природа або заставили набути обставини».

.«Перший, кому спало на думку, обгородивши ділянку землі, сказати: “Це моє” - й знайшов людей досить простодушних, щоб вони цьому повірили, був справді засновником громадянського суспільства. Ідея власності, залежна від багатьох ідей попередніх, що могли виникати лише поступово, не раптово склалася в розумі людини. Але з тієї хвилини, як людині стала потрібна допомога другого, з тієї миті, як люди помітили, що одному корисно мати запас їжі, достатньої для двох, рівність зникла, з'явилася власність, стала неминучою праця. Всі здібності наші отримали тепер повний розвиток. [.] З другого боку, з вільної і незалежної, якою була людина першопочатково, вона перетворилася ніби на підлеглу всій природі, особливо ж собі подібним, чиїм рабом певною мірою вона стає, навіть будучи їхнім паном. Якщо вона багата, потребує їхніх послуг. і навіть при середньому достатку все одно не може обійтись без них. [.] протилежність інтересів і приховане бажання збагатитися за рахунок другого - такі найближчі наслідки виникнення власності, такі невід'ємні супутники народжуваної нерівності. [.] суспільство стало театром жорстокої війни».

Про суспільний договір

[.] «Людина народжена вільною, а проте всюди вона в кайданах. Дехто вважає себе повелителем інших, а сам не перестає бути рабом ще більшою мірою, ніж вони.

Найдавніше з усіх суспільств і єдино природне - це сім'я. [.] цілісність сім'ї підтримується тільки шляхом згоди. [.] Оскільки жодна людина не має природної влади над собі подібними, оскільки сила не створює ніякого права, то як основа всякої законної влади серед людей залишаються договори. [...] Суспільний договір встановлює між усіма громадянами таку рівність, що вони вступають в договір на однакових умовах і повинні користуватися однаковими правами».

Роздуми про науки і мистецтва

[.] «Як і тіло, дух має свої потреби. Тілесні потреби є основою суспільства, а духовні його прикрашають».