Типологія ціннісних орієнтацій

Різноманітність потреб та інтересів особистості і суспільства відбивається в складній системі цінносіей, що класифікуються за різними підставами.

За змістом розрізняються цінності, що відповідають уявленням про підсистеми суспільства: матеріальну (економічну), соціальну, політичну і духовну.

За суб'єктом — носієм ціннісного відношення, розрізняються цінності суб'ективно-особистісні і надіндивідуальні (групові, національні, класові, загальнолюдські). Особистісні цінності формуються в процесі виховання і освіти, накопичення життєвого досвіду індивіда. Надіндивідуальні цінності - результат розвитку суспільства і його культури. Особистісні і суспільні (надіндивідуальні) цінності нерозривно пов'язані між собою. Для філософії істотне значення має питання, яке співвідношення між цінностями, що тут первинне - індивідуальні чи суспільні цінності, чи формуються індивідуальні цінності під впливом суспільних чи, навпаки, суспільні цінності виникають у результаті узгодження погреб і інтересів індивідів? В історії філософії це питання розв’язується неоднозначно.

За формою буття розрізняються предметні й ідеальні, духовні цінності. Предметні цінності - це природні блага, що містяться в суспільних явищах, історичні події, культурна спадщина, естетичні явища, що відповідають критеріям краси, предмети релігійного поклоніння. Предметні цінності існують не в свідомості людей, а в світі конкретних речей, що функціонують у життєдіяльності людей. Головна сфера предметних цінностей - продукти доцільної діяльності людини. При цьому в якості предметно втіленої цінності може виступати як результат діяльності, так і сама діяльність.

До духовних цінностей відносяться суспільні ідеали, установки й оцінки, нормативи і заборони, мета і проекти, еталони і стандарти, принципи дії, виражені у формі нормативних представлень про благо, добро і зло, прекрасне і потворне, про зміст історії і призначення людини.

Основна форма, в якій функціонують цінності - ідеали. Особливістю ідеалу є його нездійсненність. У цьому проявляється абсолютність ідеалу, його безкінечність, принципова неосяжність. Саме завдяки нескінченності ідеалу можлива ціннісна ієрархія.

певна градація, іцо визначається відповідністю ідеалу, ідеал же не має ступенів.

Ідеал с гранично вираженою цінністю, організуючим, цільовим началом людської життєдіяльності. В ідеалі риси цінності більш загострені. чіткіше виявлений момент доцільності, імперативності, спонукальності. Найяскравіше в ідеалі виражена його закличність, імперативність; він виступає цементуючим началом життя, його організуючою силою, що перетворює буття людей у структурно-упорядковане ціле, цілеспрямований процес.

Сьогодні відома значна кількість систем ціннісних орієнтацій. Серед них дослідники виділяють різні типи ціннісних орієнтацій за сферами людською буття, життєвих норм та правил. Найхарак­тернішими з них є: етико-релігіііна (етизм), образно-естетична (естетизм), утилітарна цінність, науково-теоретична, політична (етаїизм) орієнтації. Відповідно до тою, яка в кожному з типів певного виду цінностей домінує сукупність найбільш визнана група цінностей, і формуються життєві орієнтації певних соціально-культурних груп, з визначеними установками та способом життя. Розглянемо провідні ціннісні спрямування.

Етизм - завжди найбільшою мірою виражає загальнолюдський зміст. Цей тип ціннісної орієнтації будується на ідеалах добра, гуманності і справедливості. Його втілення веде до високого рівня суспільної активності, соціальної відповідальності і гуманізму.

Естетизму притаманна орієнтація на естетичні цінності в жизті людини. Нерідко привабливість цієї жиїтєвої орієнтації полягає у здатності відірватися від світу турбот і відповідальності. Естетизм часто може бути аморальним, спрямованим проти етичних основ житія суспільства, ідеалів добра, справедливості, совісті.

Для ціннісного оріентира утилітаризму характерним є домінування меркантильного, прагматичного підходу до всіх цінностей.

Досить поширеною сьогодні є ціннісна науково-теоретична оріентація. Вона спрямована на пошук абстрактного, суттєвого пояснення життя людини та його вимір. В поясненні світу вона

апелює до теоретичних дока зів і претендує на універсальність свого світобачення. Проте, при всьому позитивному, за межею залишається суть людська: віра, надія, любов, добро.

Політична оріентація пов’язана з прагненням до влади, до кар’єри та наживи. Вона притаманна тим людям, що задля досягнення своєї мсти хочуть і вміють гуртувати інших людей заради їхніх або особистих цілей.

Як бачимо, ціннісні орієнтації можуть формуватися у будь- якій сфері життєдіяльності. Філософія розглядає лише ті ціннісні орієнтації, які розкривають універсальну сутність людини, вказують на її суто людську визначальність і роль. Реалізація цих універсальних цінностей формує загальнолюдські властивості людини в її відношенні до світу. Цей процес сьогодні розглядається по-різному. Гак, наука про людину виходить з того, що найглибшою основою загальнолюдських цінностей є, перш за все, спільні для всього людського роду біологічні фактори. Це такі, як наявність двох статей, потреба в їжі, теплі, сексі, вікові відмінності, потреба в тривалій соціалізації дітей тощо. З точки зору культурології існують універсали, які зумовлені родовими ознаками людського побуту і є спільними для всіх людей і етносів. ІЦе побутує думка, співвідношення елементів загальнолюдського і національного в кожному етносі є неповторним, що і зумовлює унікальність кожного суспільного утворення людей, а це і є вищою цінністю. Ці ∣-a інші судження мають сенс. Але вони беруть від системи цінностей щось своє, що є вузьким відповідно до базових цінностей.

До базових, загальнолюдських цінностей належать цінності добра, свободи, користі, істини, правди, творчості, краси, віри. Підсумковою цінністю є благо як єдність істини, добра і міри.

Вищі цінності відображають фундаментальні відношення та потреби людей, складають фундамент індивідуального світогляду. Які цінності можуть стати вищими для людини, залежить від багатьох обставин. Що для людини найважливіше, вона з’ясовує на рівні фундаментального вибору, коли визначає свою особистість.

Вищими цінностями можуть бути: здоров'я, сім'я, кохання, творчість тощо. Отже, визначення цінностей як вищих здійснюється на рівні індивідуального вибору.

У житті індивіда вищі цінності визначають сенс його існування, з якого випливає вся мотивація даного суб’єкта. Завдяки цим цінностям людина долучається до вищої інстанції, що наповнює сенс її існування, надає йому конкретики.

Пот реба в сенсі - - це погреба в інтегральному розумінні світу, універсальному поясненні (пояснювальному принципі). Без такого внутрішнього ідейної о смислу людина не відчуває своєї цілісності, не може керувати творенням самої себе. Людина без сенсу, без вищої цілі с засобом для цілей інших людей.

Утвердження вищих цілей і цінностей власною життя становить сенс індивідуального існування. Потреба в сенсі фіксує потребу людини з'ясувати свою значущість у міжособових стосунках, зрозуміти своє місце в уиіверсумі. Причетність до вищих цінностей, служіння їм дає змогу людині відчути цінність свого індивідуального буття.

Останнім часом в суспільстві стали поширюватись ірраціональні та псевдонаукові цінності. Це пов’язано з тим. що сьогодні на особу постійно впливає лавина інформації, яка за змістом є псевдонауковою (містика, окультизм, астрологія, магія, чаклунство, мантика тощо). В таких умовах на підсвідомому рівні у людей формується некритичне мислення і хибне сприйняття дійсності. Па місце раціоналізму приходить ірраціоналізм і тоді абсурдність міфу чи домислу вважається істиною.

Таким чином, нині важливою тенденцією розвитку філософії є зростання уваги до людини, до проблем її буття в світі та змісту її внутрішнього світу. Завдання полягає в формуванні цінностей такого порядку, щоб людину зробити істинним суб’єктом світу, а світ-дійсно людяним.

Контрольні запитання:

1. Як співвідносяться поняття цінності і культури? Як класифікуються цінності?

3. Дати визначення таких понять: цінності, ціль, ідеал, сенс життя, гуманізм, культура.

4. Чи однакові цінності у різних людей, від чого це залежить?

5. Яке місце посідають цінності в структурі людської діяльності?

6. Чи може існувати людина без сенсу життя?