<<
>>

Аксіологія діалогічної філософії

Бубер М. Перспектива // Сотниченко Л. А. Першоджерела комунікативної філософії. - К.: Лібра, 1996. -176 с.

[...]Обидва бачення світу - сучасний індивідуалізм і сучасний колективізм, хоч би як відрізнялися їхні причини, є наслідком чи втіленням схожого людського стану, хоча й на різних його шаблях.

Цей стан характеризується неймовірним за своїми масштабами поєднання (у відчутті своєї окремішності) космічної та соціальної безпритульності, страху перед світом та перед життям. Людина відчуває себе вилученою як із лона природи (подібно до небажаної дитини), так і з галасливого світу людей. Першою реакцією духу на усвідомлення цього нового безпритульного стану є сучасний індивідуалізм, а другою - сучасний колективізм [.]

[.]Найяскравіши вияви діалогічного, безумовно, засвідчують, що не індивідуальне й не соціальне, а щось третє є тим місцем, де відбувається справжня подія. По той бік суб‘єктивного, по цей бік об‘єктивного, на тій вузькій стежині, де зустрічаються Я і Ти, й міститься царство міжлюдського буття [.]

І.|Вкорінений у понятті “між” світогляд має з‘явитися там, де людські стосунки більше не перебувають (як це було колись) ані всередині окремої людини, ані у всеохоплюючому та всевизначаючому світі загального, але дійсно - між ними. “Між” - це не просто допоміжна конструкція, це місце та носій людської події; воно не дістало окремого розгляду через те, що на відміну від індивідуальної душі та навколишнього світу не є простою неперервністю, а знову та знову конституюється і є залежним від масштабів людської зустрічі; тому й стало цілком природним прилучення його до неперервних елементів - душі і світу.

Справжня розмова (тобто не підготована наперед у вигляді обговорених доповідей, а цілком спонтанна, де кожен безпосередньо говорить зі своїм партнером і сподівається від нього незавбаченої відповіді), справжній урок (не у вигляді простого повторення вже заданого матеріалу, а як взаємне творення чогось нового), справжні без присмаку повсякденної звички, обійми, серйозний, а не іграшковий, двобій - в усіх цих подіях найістотніше міститься не в тому чи тому учасникові й не в тому реальному світі, де люди існують поруч з іншими людьми, а саме між ними (у власному значенні цього слова), що можна порівняти лише з особливим, доступним лише їм обом, виміром[...]

Завдання: Проаналізуйте, які вади індивідуалізму і колективізму виокремлює Мартін Бубер у своїй праці “Перспектива”, фрагменти з якої наведені, і у чому суть того альтернативного підходу, який він пропонує.

<< | >>
Источник: ФІЛОСОФІЯ освіти: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова,2009. - 329 с.. 2009

Еще по теме Аксіологія діалогічної філософії:

  1. Лекція 1 Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії філософії історії. І тільки для філософії важливим є питання про те, чи історичний розум сам є історичний.
  2. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва
  3. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії (науки), релігії та мистецтва
  4. Антична філософія, висунувши та розробивши цілу низку ідей, являє собою колиску не лише європейської філософії, а й культури загалом. Вивчаючи вихідні ідеї античної філософії
  5. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії ХІХ ст.
  6. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.
  7. Проблемне поле філософії освіти. Об'єкт, предмет і завдання філософії освіти
  8. РОЗДІЛ 1 ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ. «ЛЮДИНА - СВІТ» ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ. ФІЛОСОФІЯ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ ЛЮДСТВА Й СПЕЦИФІКА СУЧАСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ
  9. Як же могло статись, що незважаючи на настільки тісний зв’язок філософського дискурсу та форми життя в античній філософії, сьогодні, у звичному викладі іс­торії філософії, філософія постає передусім як дискурс (теорійний та систематичний чи критичний), що не має безпосереднього зв’язку зі способом життя філософа?
  10. Взаємозв'язок філософії та окремих наук
  11. 1.4. Функції філософії
  12. ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ
  13. ПРЕДМЕТНИЙ ПОДІЛ ФІЛОСОФІЇ РЕЛІГІЇ