Навчання якритуалізоване дійство

П. Макларен. Поняття “ритуалу” в освітніх дослідженнях //McLarenP. The Treatment of Ritual in Educational Research/ Schooling As a Ritual Performance: Toward a Political Economy of Educational Symbols and Gestures.

[...] Педагог-етнограф, ґрунтуючись на загальновизнаних соціологічних істинах, не усвідомлює значення ритуалу як пояснюючого концепту у вивченні шкільних практик. [...] Звичайно, що ритуал застосовувався при аналізі співу національного гімну, “дня відкритих дверей”, молитви, шкільних зборів та церемоній відкриття. Проте, недооцінка ритуалу соціальними науками призвела до нерозуміння дослідниками того, що навчання (інструкції, вказівки) є ритуалізованим дійством. [...]

Огляд літератури з ритуалу і навчання

Ритуалу приділялося багато уваги антропологами і теологами, проте для освітян він не уявляв ніякого інтересу. Значна кількість праць присвячена освіті як способу передачі культурного знання, де культура як ритуальна дія, що конституює та живить ідеологію і поведінку, залишилася недослідженим в контексті шкільної структури.

[...]Протягом останніх років теоретики освіти різних напрямків - від І. Ілліча до Р. Кортні - заговорили про існування ритуалів в освіті. Навчання як “перехідний ритуал” обговорювалося з погляду учителів- початківців - Едді (Едді, 1969), таких досвідчених фахівців, як Фостер (Foster, 1974). Інші вбачали у навчанні обряд ініціації - Ленсі (Lancy,1975) та Мейєр (Meyer, 1977). Застосовуючи гоффманівські поняття до шкільного гетто, Мур (Moore, 1976) використовує терміни “ухилення від ритуалів” та “презентація ритуалів” для пояснення інтеракції студент-викладач. Лутц і Ремсі (Lutz &Ramsey,1973) пов’язують ритуали із системою думок, які існують в школі, описуючи їх як “ненав’язливі вказівки”, за допомогою яких посилюються шкільні правила. В працях Вейсса (Weiss & Weiss, 1976) описано обмін різдвяними подарунками (“таємна приятельська церемонія”) як місцевий звичай інтенсифікації відносин.

Ілліч (Illich, 1970) та Капферер (Kapferer, 1981) наголошують на політичній, “гегемонній” або містифікуючій функції шкільних ритуалів, які підтримують домінантну шкільну культуру. Вони регулюють систему соціально-економічних заохочень і виступають механізмом соціального контролю, як пишуть Бернстайн та ін. (Bernstein et al., 1966). Їхні праці (під впливом ідей Дюркгейма) виокремлюють інструментальну та експресивну сфери шкільної культури. Макларен (1982b) звертає увагу на прояви насильства серед дівчат-учениць, вихідців з робітничого середовища, як ритуалізований, часом безсвідомий, опір соціальному устрою, що пригнічує. Герке (Gehrke,1979) розміщує ритуали в контексті “прихованого навчального плану”, який соціалізує студентів згідно з структурою ієрархії, і зазначає, що ритуали виконують миротворчу функцію - згладжують конфлікти, сприяють гармонії.

Кленсі (Clancy, 1977) говорить, що ритуали є формою захисту проти індивідуальної індоктринації харизматичними та провокативними вчителями. [...] Дослідження Еверхарта та Дойле (Everhart & Doyle,1980), а також Джонсода (Johnson, 1980) підкреслюють важливість як символічного, так і матеріального аспектів шкільної культури (постери, девіз і т.п.). Грамет (Grumet,1978) використовує театральну метафору (“весь світ - театр”) для артикулювання ідеї, що учбовий план має ритуальну форму. [...] О’фаррелл (O'Farrell,1981) та Кортні (Courtney,1980, 1981) пов’язали ритуал із креативною драмою, шкільним програмуванням та роботами В.

Дослідження Ілліча, Герке, Каменса та Капферера відстоюють ідею про те, що шляхом просякаючої містифікуючої влади ритуалів соціальне життя виглядає досить природнім. Містифікуюча влада розуміється як процес, через який ритуали як культурні форми об’єктивуються у символічне, що й слугує підтримці соціального устрою. [...]

У роботах Г. Жиру, М. Еппла та Р. Шарп говориться про необхідність аналізу шкільних ритуалів в контексті культурного середовища, проблематизуючи відносини навчання, влади, конфлікту і класу. [...] Для Жиру школа виступає тою установою, що легітимізує певні практики з раннього дитинства, надаючи перевагу багатим і білим. М. Еппл, зокрема, торкається питання, як “‘рутина і ритуали” шкільного життя впливають на школу як соціально-економічний інститут (Apple, 1978, p. 485). Шарп зауважує, що якщо політична програма не визнає приховані ідеї ідеології, втілені у соціальній рутині та ритуалах на всіх рівнях шкільної практики, вона приречена на провал (Sharp, 1980, p. 86). [...] Проте цитовані автори зазвичай ігнорували роботи з досліджень літургії та символічної антропології.

Завдання: підсумуйте погляди наведених дослідників і покажіть роль ритуалів у навчальному процесі; чи погоджуєтеся Ви з висловом “навчання (інструкції, вказівки) є ритуалізованим дійством”, обґрунтуйте свою позицію.