Глобальні проблеми сучасної цивілізації

Жодна - навіть наймогутніїиа і процвіта­юча країна або коаліція не може сподіватися не лише досягти успіху, але навіть і просто ви­жити, якщо створюється небезпечна глобаль­на ситуація, яка ставить під загрозу існуван­ня усіх останніх груп людства.

Ауреліо Печчеі

У філософських та культурологічних дослідженнях тип цивілізації визначають за різними ознаками: релігійними, ет­нічними або расовими характеристиками, за особливостя­ми взаємодії з природою.

Сучасну західну цивілізацію переважно визначають за її способом

освоєння світу і тому називають індустріальною (або постіндуст-

• ріальною).

Індустріальне виробництво характеризується широким ви­користанням машинної техніки як традиційної, так і нетради­ційної: автоматів, роботів, комп’ютерів. Ефективність такого виробництва набагато вища від ручної праці, тому сучасне індустріальне виробництво здатне не лише забезпечити за­

доволення основних потреб людини, а й створити умови для успішного розвитку науки, освіти, культури, мистецької твор­чості, охорони здоров’я і, врешті-решт, — для саморозвитку та самовдосконалення особи.

• Індустріальна цивілізація постає умовою усвідомлення, проголошення та захисту прав людини, культивування індивідуальної людської самобутності.

Але індустріальне виробництво принесло людству не лише позитивні здобутки. Його негативні сторони виявилися у тому, що:

• по-перше, воно зробило людську працю більш одноманітною, механічною, часто майже позбавленою забарвлення людською індивідуальністю;

• по-друге, машинне виробництво призвело до масового каліцтва людей, масовоїїх загибелі внаслідок технічних аварій та катастроф (згадаймо Чорнобиль), а застосування техніки на війні спричинило небачені жертви під час військових конфліктів;

• нарешті, впровадження машин та машинного виробництва зумовило значну раціоналізацію людської свідомості, виникнення механістичного світобачення, ототожнення природних процесів і навіть людини з машинами підвищеної складності.

Але чи не головним негативним наслідком індустріалізації виробни­цтва стало виникнення так званих глоблиьних проблем сучасної цивілі­зації, зумовлених тим, що людська технічна та виробнича діяльність за своїми масштабами досягла вимірів загальнопланетних процесів.

Глобальними їх назвали саме тому, що вони охоплюють та впли­вають певною мірою на усе людство, усю земну кулю ("глобус" з лати­ни —куля). У зв’язку з цим і розв’я­зувати їх може лише все людство або, принаймні, більшість його.

Глобальні проблеми не можна розв’язати в межах окремих країн або окремих регіонів Землі.

До_сить показовою щодо характеристик глобальності постає Чорнобильська катастрофа: відомо, що негативні впливи ^ви^бух.у її четвертого реактора так чи інакше поширились на десятки _кр_аїн. Найбільше від прямої дії наслідків вибуху постраждали Україна, Білорусь та деякі регіони Росії. Реальні масштаб її _загрозливих наслідків важко оцінити навіть зараз. Проте, _незаперечним уроком Чорнобильської катастрофи постає те, що су_час_ні те_хніка та технологія не вибачають людських помилок _чи недбалості, а, навпаки, вимагають уважності, дисципліни і, у _тому _чи_слі, того, що ще Б. Паскаль називав "гідним мисленням", тобто мисленням із граничним ступенем щирості, відкритості та _са_моу_свідомлення. Того ж вимагають й інші глобальні проблеми _су_ча_сно_сті. А звідси випливає філософський аспект глобалістики: _сьогодні людство живе і діє у новому режимі осмислення себе та вщ повщальностї.

Соціально-екологічні проблеми - це проблеми, пов’язані з по­рушенням унаслідок людської діяльності рівноваги в геолог­і_чних, біохімічних процесах' Землі та біосфери загалом.

• з,(ібруд_нення довкілля; воно настільки інтенсивне, що на Землі сьогодні майже немає екологічно чистих рік; до того оіс забруд­нені не лише ґрунти, водоймища, атмосфера, а й космічний простір навколо планети,

• _Знищення лісів, зеленого шару Землі, через що відбулися зміни у _водо_об_мі_нних процесах планети, у температурному режимі на їіповерхні; сучасна наука занепокоєна появою “парникового ефек­_ту" в земній атмосфері, коли внаслідок виробничої діяльності відбувається підвищення загальної температури: це за^гр°ж^ує _таненням полярних льодів і відчутним підвищенням рівня води у Світовому океані,

• зменшення площі ґрунтів, придатних для рільництва внаслі­док будівництва міст, шляхів, підприємств, ерозії ґрунтів та ін.

Весь комплекс екологічних проблем, в тому числі викликаних Чорнобильською катастрофою, створює реальні загрози людсько­му життю. За попередніми прогнозами деяких футурологів (футу­рологія- прогнозування майбутнього), до середини ст. .людство може знищити себе внаслідок загальної екологічної катастрофи.

Серед глобальних соціально-економічних проблем актуа­лізуються енергетична проблема і проблеми, пов’язані з хімічним виробництвом.

Відомо, що ефективність сучасного виробництва перебу­ває у прямопропорційній залежності від рівня енергоозброє­ності праці. Але саме виробництво енергії є чи не найбільш

екологічно небезпечним: теплові станції викидають у повітря тисячі тонн отруйних газів та твердих пилових відходів. Ядерні станції небезпечні через радіацію, а також необхідність захоро- нення відходів ядерного палива. Енергетика також є найпотуж­нішим чинником створення "парникового ефекту”.

Загострились також проблеми, пов’язані з хімічним виробництвом, із створенням різного роду штучних матері­алів. Без останніх неможливі ні сучасне виробництво, ні су­часні медицина та обчислювальна техніка. Але штучні мате­ріали не піддаються природній утилізації, а тому створюють небезпеку для довкілля та здоров'я людини.

Демографічна проблема пов’язана з перенаселенням певних регіонів Землі. Загалом населення планети збільшується відчут­ними темпами. Тому виникають проблеми забезпечення людства продовольством, житлом, одягом, медичним обслуговуванням, проблеми, пов'язані з легальною та нелегальною еміграцією.

Серед глобальних соціально-політичних проблем на перший план висуваються проблеми війни та миру, зумовлені нагромадженням зброї масового знищення людини. Хоча після розпаду СРСР за умов відсутності протистояння двох світових соціальних систем загроза світової ядерної війни ніби відсунулась на другий план, проте, вона не зникла. Ніхто не гарантує людству захист від ядер­ного шантажу, політичного авантюризму як із боку певних пол­ітичних режимів, так і певних злочинних груп і навіть одинаків. Крім того, ядерної зброї нагромаджено так багато, що серйозну загрозу становить її зберігання; знищення її — складна і дорога процедура.

Крім того, до глобальних проблем сучасної цивілізації на­лежать проблеми людини, тобто такі, що пов'язані з масовим розповсюдженням деяких хвороб (СНІД, онкологічні, серце­во-судинні захворювання, діабет та ін.); проблеми збережен­ня культурної спадщини людства, взаємин між людьми, мате­ріальної і духовної незабезпеченості життя, обмеження прав і свобод громадян, боротьби з міжнародним тероризмом, наркомафією та ін.

Якими ж можуть бути шляхи та умови розв’язання глобальних проблем? До них можна віднести:

l/f масове роз’яснення значення та масштабів глобальних проблем;

l/f обов’язкове введення в освіту знань, повЯзаних із глобаль­ними проблемами сучасності;

l/f міжнародну співпрацю у справірозв Язання глобальних проб­лем на різних рівнях;

l/f міжнародне запровадження в економічні показники вироб­ництва таких норм, що забезпечують фінансування, спрямовані нарозв Язання глобальних проблем.

Загалом глобальні проблеми сучасності вимагають від людства нового рівня міжнародної інтеграції.

Велику роль у розв’язанні глобальних проблем відіграють громадська думка та такі громадські організації, як “Зелений світ ”, “Грінпіс” та ін.

СУТТЄВО

Складнощілюдського самоусвідомлення, що постали перед людиною у ХХ ст., поставили проблему культури у центр філософських дискусій та сперечань саме тому, що людина як така формується в соціально-культурному се­редовищі. Суттєві ознаки культури дають можливість розуміти Її як накопичення зразків людських- історичних самовиявлень, а тому вона постає своєрідною умовою збе­реження людськості в ході історичного процесу.

На ґрунті культури виникає цивілізація як сукупність форм, що стабілізує життя суспільства; між культурою та цивілізацією утворюється складна, суперечлива система взаємовпливів, що знайшло своє відображення у культуроло­гічних концепціях ХХ ст. Одним із виявлень цих суперечнос­тей постають глобальні проблеми сучасної індустріальної за характером цивілізації.