Гендерні дослідження в контексті сучасної філософії

Костікова А. Гендерна філософія і фемінізм: історія і теорія // http://humanities.edu.ru/db/msg/58753

[...]Гендерна філософія кінця ХХ століття і новітні напрями феміністської теорії з'явилися на хвилі могутнього, перш за все політичного, руху жінок за свої права, що бере свій початок із книги Марі Уолстоункрафт “Виправдання прав жінок” (1792) і Олімпії де Гуж “Декларації прав жінки і громадянки” (1793).

Більш теоретичний марксистський фемінізм, що з'являється вже наприкінці XVIII ст., виявляється, включається у боротьбу за звільнення людини від соціального пригноблення. Мабуть, саме в цих роботах (наприклад, “До єврейського питання” К. Маркса (1843), “Походження сім'ї, приватної власності і держави” Ф. Енгельса (1883) або спеціально присвяченої жіночому питанню класичної роботи А. Бебеля “Жінка і соціалізм” (1879)) розуміння жіночого виявляється найбільш близьким до того, що затребуване теоретично наразі: жінка - не особливий людський підвид, а повноправний член суспільства, проблеми якого пов'язані, перш за все, із соціальним пригнобленням, що виникло на основі приватної власності. [...]

Третій різновид фемінізму - радикальний - з'явився в 60-і роки ХХ ст. і був пов'язаний, перш за все, з критикою сучасного суспільства як тоталітарного, що є принципово нездатним здійснити ідею рівноправ'я статей. Радикальні феміністки вводять в обіг зіставлення “патріархатного” сучасного суспільства, яке побудовано згідно із законом панування сили, за принципами владного домінування (чоловічих принципах), суспільству ідеальному, не ієрархічному, що повертає нас частково до справедливого матріархату [...] Асиметрія у взаєминах статей пронизує всі сфери, починаючи з політичної і закінчуючи сексуальною, і пояснюється це, перш за все, біологічними характеристиками статі, а саме, відповідальністю жінок за репродуктивну функцію [...]

У цей же час в рамках структуралізму і символічного лаканівського психоаналізу з'являється рух так званої феміністської критики: Крістева, Ірігарей та інші.

У цьому сенсі центральний термін “гендер” фіксує одночасно новий предмет дослідження (відносини статей в конкретному соціально-історичному ситуативному контексті) і новий підхід до цього предмету - прагнення “зняти” ієрархічність цих відносин. [...]

Філософія гендеру... виявляється не тільки філософією статі, але й сучасною філософською постановкою питань про владу, суб'єктивність, співвідношення духовного і тілесного, специфіку наукового знання. Особливістю філософії гендеру, що відрізняє її від інших дослідницьких сфер, в тому, що вона, традиційно претендуючи на функцію метанауки, методологічної бази тендерних досліджень загалом, відмовляється від прескрипційного характеру реалізації цієї функції: філософія тендеру намагається реалізувати новітні принципи поліваріативності і антитетічності філософського мислення. [...] Рух філософії ХХ ст. від філософії модерна і філософського структуралізму до постструктуралізму і філософії ХХІ ст. - спроба подолати одночасно бінарний розгляд світу і дихотомічну побудову самої філософії [...]

Проблема суб'єктивності та ідентичності суб'єкта стає однією з центральних. Вона включає і проблему сексуальної ідентичності, але у сфері інтересу філософії гендеру виявляється безліч суміжних тем: це і національна, і культурно-історична, і вікова самоідентифікація суб'єкта. [...]

На гендерні дослідження теоретично вплинули, перш за все, така філософська школа, як феноменологія та логіка розвитку її основних ідей. Від спроби Гуссерля побудувати егологію, особливого інтересу до свідомості і способів презентації світу і самовизначення до Мерло- Понті, Сартра і Гайдеггера, які розповсюдили, або, точніше, сфокусували ідею феноменологічного дослідження на тілесному досвіді, сенсі, значенні Іншого, мові виразу або самої виразності. Цей вплив загалом є, радше, опосередкованим - пізніше через Дельоза, Дерріда, Фуко, Бодрійара, які вже поєднали в своїх концепціях ці ідеї з проблематикою структурної лінгвістики, антропології і психоаналізу, - проте визначив сам спосіб побудови гендерних теорій. [...]

Завдання: Що нового додає поняття гендеру до сучасної філософії і, зокрема, філософії освіти?