Історична свідомість

в історії як певного індивіда чи співтовариства, так і всього людства, — усе це припускає існування впливової традиції осмислення історії у філософській системі координат. Сучасне мислення розвивається в межах власних уявлень про історію.

Пошуки відповіді на питання про те, що є історія, якою є історія, яке місце та роль людини в історії тривають. У певні періоди розвитку людського мислення ці питання здобувають статус головних філософських питань. Проте й сам цей інтерес до історії є історичний. Історичний масштаб помітний у порядку успадкування та зміни формулювань провідних філософських питань. Античні питання «Що є суще як суще, тобто сутність?» і «Які початки сущого?» змінюються новочасовими «Чому світ існує в такий, а не інший спосіб?», «Які пізнавальні процедури забезпечують можливості пізнання?», «Яке місце людини (як мислячої й осмислено діючої істоти) у світовому ладі?». На зміну їм приходять питання новітньої філософії, у фокусі яких фігурує вже історично осягнуте життя та утверджується універсальна історичність усього сущого.

Питання про те, чим є історія взагалі, у чому полягає історичний смисл (і чи є він взагалі) того чи іншого періоду, чим є універсальна історія людства, чим визначаються проблеми інтерпретації історії як цілого, у чому виявляються особливості історії думки, історії природи, суспільства чи культури, у всій своїй сукупності не обов’язково мають потрапляти в поле осмислення історика чи соціолога, оскільки належать до зовсім іншої тематичної галузі —

<< | >>

↑

Источник: Ящук Т.I.. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. — K.: Либідь,2004. - 536 с.. 2004

Еще по теме Історична свідомість:

- Основы философии - Современные философские исследования -

- Аксиология - Герменевтика - Гносеология - История философии - Логика - Онтология и теория познания - Основы философии - Политическая философия - Социальная философия - Философия образования - Философия права - Философия религии - Этика, эстетика - Lecture.Center