ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Господарство і громадське життя

[.] «Суспільний лад кожного народу надзвичайно різниться на різних щаблях свого розвитку. Як процес між людиною і природою, господарство натрапляє у властивостях цієї останньої на свою останню межу і свій природний рубіж.

.Природа визначає зовнішні цілі й умови людської діяльності і цим самим найвищою мірою справляє могутній вплив на все життя людини, як і на її фізичні і психічні властивості.

Природа за посередництва господарства визначає форми соціального життя. [.] Народ, котрий живе віддалік від моря, не може займатися морською торгівлею. [.] Лісові народи є іншим прикладом тісного зв'язку соціального типу з природними умовами існування... [.] Природа надає суспільному життю широке коло можливого в межах цього кола - але чим заповнюється це коло, це залежить лише на перших щаблях розвитку безпосередньо від зовнішніх умов природи.

.суспільний розвиток стає вільнішим у тому сенсі, що він дедалі більше визначається своїми власними, внутрішніми, духовними, а не зовнішніми, сторонніми, матеріальними силами».

Нариси з нової політичної економіки і соціалізму

[.] «Винайдення машин було першим словом промислової революції. [.] Людина як тварина, як носій механічної енергії втратила завдяки машинам своє попереднє господарське значення порівняно з людиною як істотою розумною, як джерелом психічної сили.

Клас великих землевласників істотно виграв від промислової революції. [.] Результатом., удосконалень стало величезне зростання землеробного прибутку. [.] промислова революція була надзвичайно вигідна класам власників.

Винайдення машини радикально змінило позиції великого й дрібного виробництва. [.] Зміна способів виробництва призвела до надзвичайного зростання народного багатства. [.] для А. Сміта зростання народного багатства було синонімом соціального проґресу. [.] Розвиток капіталізму викликав надмірний приріст населення.

.Класові протилежності існували й раніше, але ніколи вони не виходили так яскраво на перший план історії, як у новітній час.

.свобода конкуренції перемогла. [.] Щоправда, наука в особі економістів усією силою свого авторитету чинила опір втручанню державної влади у ставлення підприємців до робітників.

. лише завдяки дозвіллю, створеному скороченням робочого дня, став можливим той незвичайний інтелектуальний підйом робітничого класу, який характеризує другу половину минулого сторіччя. [...] третій могутній чинник піднесення робітничого класу в новітній час - кооперативний рух, зерно якого засіяв великий Оуен. [...] Ці чинники - законодавство з охорони праці, робітничі спілки, кооперативний рух - у зв'язку з величезним підвищенням продуктивності праці, завдяки успіхам промислової техніки викликали піднесення добробуту робітничого класу».