ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Господарство і громадське життя
[.] «Суспільний лад кожного народу надзвичайно різниться на різних щаблях свого розвитку. Як процес між людиною і природою, господарство натрапляє у властивостях цієї останньої на свою останню межу і свій природний рубіж.
[.] Зовнішня природа справляє подвійний вплив на людину: прямий і опосередкований..Природа визначає зовнішні цілі й умови людської діяльності і цим самим найвищою мірою справляє могутній вплив на все життя людини, як і на її фізичні і психічні властивості.
Природа за посередництва господарства визначає форми соціального життя. [.] Народ, котрий живе віддалік від моря, не може займатися морською торгівлею. [.] Лісові народи є іншим прикладом тісного зв'язку соціального типу з природними умовами існування... [.] Природа надає суспільному життю широке коло можливого в межах цього кола - але чим заповнюється це коло, це залежить лише на перших щаблях розвитку безпосередньо від зовнішніх умов природи.
.суспільний розвиток стає вільнішим у тому сенсі, що він дедалі більше визначається своїми власними, внутрішніми, духовними, а не зовнішніми, сторонніми, матеріальними силами».
Нариси з нової політичної економіки і соціалізму
[.] «Винайдення машин було першим словом промислової революції. [.] Людина як тварина, як носій механічної енергії втратила завдяки машинам своє попереднє господарське значення порівняно з людиною як істотою розумною, як джерелом психічної сили.
Клас великих землевласників істотно виграв від промислової революції. [.] Результатом., удосконалень стало величезне зростання землеробного прибутку. [.] промислова революція була надзвичайно вигідна класам власників.
Винайдення машини радикально змінило позиції великого й дрібного виробництва. [.] Зміна способів виробництва призвела до надзвичайного зростання народного багатства. [.] для А. Сміта зростання народного багатства було синонімом соціального проґресу. [.] Розвиток капіталізму викликав надмірний приріст населення.
.Класові протилежності існували й раніше, але ніколи вони не виходили так яскраво на перший план історії, як у новітній час.
.свобода конкуренції перемогла. [.] Щоправда, наука в особі економістів усією силою свого авторитету чинила опір втручанню державної влади у ставлення підприємців до робітників.
. лише завдяки дозвіллю, створеному скороченням робочого дня, став можливим той незвичайний інтелектуальний підйом робітничого класу, який характеризує другу половину минулого сторіччя. [...] третій могутній чинник піднесення робітничого класу в новітній час - кооперативний рух, зерно якого засіяв великий Оуен. [...] Ці чинники - законодавство з охорони праці, робітничі спілки, кооперативний рух - у зв'язку з величезним підвищенням продуктивності праці, завдяки успіхам промислової техніки викликали піднесення добробуту робітничого класу».
Еще по теме ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Господарство і громадське життя:
- У міру переходу від середньовіччя, економічну основу якого складало сільське господарство, до міського способу життя і промислового виробництва все більше почала виявлятися особлива значущість людини, її своєрідність і творча активність.
- 10.5. Університетська філософія в Україні XIX ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
- Університетська філософія в Україні ХІХ ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
- ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло На порозі нової України
- БАКУНІН Михайло Державність і анархія
- ДРАГОМАНОВ Михайло Переднє слово (До «Громади», 1878 р.)
- 19.3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Духовне життя суспільств
- Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок. Духовне життя суспільства
- Михайлов Кирилл Авенирович. Логические идеи И. Канта. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук. Москва, 2003год, 2003
- Як же могло статись, що незважаючи на настільки тісний зв’язок філософського дискурсу та форми життя в античній філософії, сьогодні, у звичному викладі історії філософії, філософія постає передусім як дискурс (теорійний та систематичний чи критичний), що не має безпосереднього зв’язку зі способом життя філософа?
- «Філософія життя»
- «Теоретична» форма життя
- Смисл життя людини
- 8.7. Концепт «життя» у філософських дискурсах В. Дільтея і Г. Зіммеля