ВИСНОВКИ
Середньовічна філософія, що в цілому розвивалася в рамках теології, була покликана «раціонально» обгрунтовувати віру, сприяти зміцненню теології. Релігійно-теологічну форму мають філософські погляди та аргументація як церковних ортодоксів, так і опозиційних єретичних течій і напрямів.
Разом з тим середньовіччя дало багато цінного для розвитку філософського мислення, створило грандіозні філософсько-теологічні системи, в яких знайшли своє відображення і дістали розвиток усі складові філософської теорії: онтологія, гносеологія, філософія, історія, логіка, етика, естетика. Філософія західноєвропейського середньовіччя сприймає від античності ідею «подвійності» буття: світу «дійсного» (божественного, священного, духовного) і «недійсного» (творчого, земного). Земне розглядається як символ небесного.У середньовічній філософії статус людини порівняно з античністю дещо підвищується. Тут людина - не просто мікрокосм, зменшена копія світу, а створена Богом за власним образом і подобою привілейована істота, повелитель усього створеного до неї. Бути людиною - означає жити згідно з етичними правилами, з тими заповідями, які виклав Христос у Нагірній проповіді. Незважаючи на догматизм, філософія середньовіччя залишила колосальну інтелектуальну спадщину. За висловом Ф. Мерінга, середньовіччя - це ніч, але ніч, осяяна світлом Місяця.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
• У чому полягають основні відмінності у світогляді античності та європейського середньовіччя?
• Яка роль апологетики і патристики у формуванні середньовічної філософії?
• Розкрийте сутність позиції реалізму в схоластичній філософії.
• У чому полягає відмінність номіналізму від реалізму?
• Охарактеризуйте основні положення концептуалізму.
• Розкрийте основні положення філософії Томи Аквінського.
• Окресліть історичне значення теорії «подвійної істини».
ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ
«Отже, Господи, який дає вірі розуміння, дай мені, скільки сам знаєш, щоб я зрозумів, що Ти є, як ми віруємо, і те є, в що ми віруємо.
А ми віруємо, що Ти є щось, більше чого неможливо нічого собі уявити... Адже одна справа - бути речі в розумі, інша - передбачати, що річ існує. Так, коли художник заздалегідь обмірковує те, що він робитиме, він, правда, має в розумі те, чого ще не зробив, але зовсім не припускає його існування. А коли він уже намалював, він і має в розумі, і мислить як існуюче те, що вже зробив. Отже, переконається навіть безумець, що хоча в розумі є щось, більше чого неможливо собі уявити, оскільки коли він почує це (вираз), він його розуміє, а все, що розуміється, є в розумі. І звичайно, те, більше чого не можна собі уявити, не може бути тільки в розумі. Адже коли воно вже є хоча б тільки в розумі, можна уявити собі, що воно є і в дійсності, що більше. Отже, якщо те, більше чого не можна нічого собі уявити, існує тільки в розумі, тоді те, більше чого неможливо собі уявити, є те, більше чого можна уявити собі. Але цього, звичайно, не може бути. Отже, без сумніву, щось, більше чого неможливо собі уявити, існує і в розумі, і в дійсності».(Ансельм Кентерберийский. Просложон // Соч. - M., 1995. - С. 128-129).
«Вища сутність залишається для чистого розуму тільки ідеалом, однак бездоганним ідеалом, поняттям, яке завершує й увінчує все людське знання і об'єктивну реальність якого цим шляхом, правда, не можна довести, але й неможливо спростувати».
(Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 8 т. — M., 1994. — Т. 3. — С. 481).
Ознайомившись із відомим «онтологічним доказом» буття Бога Ансельма Кентерберійського і його спростуванням І. Кантом, визначте свою точку зору: що більш вагоме — доказ буття Бога чи його заперечення?
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
1. Блинников Л. В. Великие философы: Учеб, словарь-справоч. - M., 1997.
2. Боргош Ю. Фома Аквинский. - M., 1975.
3. Быховский Б. Э. Сигер Брабантский. - M., 1979.
4. Долгов К. М. Диалектика и схоластика. - M., 1983.
5. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії. - Львів, 2001.
6. Коплстон Ф. Історія середньовічної філософії - K., 1997.
7. Майоров Г. Т. Формирование средневековой философии: Латинская патристика. - M., 1979.
8. Соколов В. В. Средневековая философия: Учеб, пособие. - M., 1979.
9. Tатаркевич Вл. Історія філософії. - Т. 1. - Львів, 1997.
10. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - M., 1991.