ВИСНОВКИ
Етап філософії Ренесансу займає помітне місце в історії філософської думки. Це період, в якому внаслідок соціальних і економічних змін, пов’язаних з розкладом феодального ладу в Європі та виникненням нових, історично прогресивних форм виробництва й суспільних відносин, народжується новий світогляд, основними рисами якого є гуманізм, натуралізм, індивідуалізм і раціоналізм.
Поновлений інтерес до античності, який супроводжує народження культури і світогляду епохи Відродження, диктується потребами віри у власні сили, у можливість створення вільного життя для індивіда. Джерелом і опорою для цього могла стати не середньовічна духовна традиція, а культура і філософія античності.У системному плані філософські концепції епохи Відродження поступаються античній і середньовічній філософії. Мислителів цікавить не стільки впорядкованість філософських побудов, скільки людина: її природа, самостійність, творчість, краса тощо. Разом з тим від античного неоплатонізму переймається естетична увага до всього природного, тілесного, а від середньовічного успадковується розуміння людини як одухотвореної особистості, що оберігає від вульгарного матеріалізму. Так відбувається становлення антропоцентризму, який реалізується у сукупності антропоцентричних неоплатонічних побудов.
Філософія Ренесансу характеризується боротьбою нових ідей і програм зі схоластичними концепціями. Одним з важливих і суттєвих завдань філософії є очищення давньої античної філософії від схоластичних деформацій задля доступності її дійсного змісту, а також майбутній розвиток відповідно до вимог нового рівня суспільного та наукового прогресу. Особливістю філософії стає посилення зв'язку з наукою.
Основною ознакою філософії Ренесансу є її світська, земна спрямованість. Якщо предметом середньовічної філософії був Бог, то тепер на першому місці - природа. Співіснування та взаємовплив експериментальної науки, яка перебувала ще на початковій стадії розвитку, і філософії були для Ренесансу дуже важливими і в перспективі давали основу для подальшого розвитку філософії.
Цей період був закономірним переходом від середньовічних філософських традицій до філософії Нового часу.ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
• Дайте загальну характеристику духовного життя Європи епохи Відродження.
• Окресліть провідні ідеї ренесансного гуманізму.
• Чим пантеїстичні погляди Миколи Кузанського відрізняються від уявлень про Бога, поширених в античній і середньовічній філософії?
• Проти яких усталених уявлень спрямовує свої філософські погляди
Дж. Бруно?
• У чому полягає сутність гуманістичного відкриття людини Н. Макіавеллі?
• Розкрийте основні особливості гуманістичної критики Е. Роттердамським сучасної йому духовної ситуації часу.
• Чим відрізняється скептицизм М. Монтеня від скептицизму його античних попередників?
ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ
«...Мудрий правитель не може і не повинен залишатися вірним своїм обіцянкам, якщо це не завдає шкоди його інтересам і якщо зник привід, який спонукав його дати обіцянку. Ця порада була б хибною, якби люди чесно виконували обіцянки, але люди, будучи поганими, обіцяного не виконують, через що й тобі потрібно поводитися з ними так само. А достатній привід порушити обіцяне завжди можна відшукати. Цьому існує багато прикладів: скільки угод про мир, скільки договорів не набрало чинності або зникло даремно внаслідок того, що правителі порушували свої обіцянки, і завжди вигравав той, хто мав природу лисиці. Однак цю природу потрібно ще вміти замаскувати, потрібно бути великим брехуном і лицеміром; а люди настільки довірливі та настільки зайняті своїми буденними потребами, що той, хто обманює, завжди відшукає того, хто дозволить себе обманути...
...Правителю не обов’язково мати всі достоїнства, але необхідно удавати, що вони є. Мати ці достоїнства і обов9язково їх дотримуватися шкідливо; тоді як удавати, що вони є, - корисно. Іншими словами, перед людьми потрібно виглядати милосердним, вірним обіцянкам, милостивим, не лицемірним, благочестивим - і бути таким насправді, але в той же час зберігати внутрішню готовність виявити і протилежні якості, якщо це буде потрібно».
(Макиавелли Н. Государь. - M., 1999. - С. 82-83).
Прочитавши текст, визначте, наскільки пропозиції Н. Макіавеллі відповідають вашим уявленням про керівника, правителя, державну особу.
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
1. Горфункель А. X. Джордано Бруно. - M., 1973.
2. Горфункель А. X. Философия эпохи Возрождения. - M., 1980.
3. Гутенберг В. Н. Титаны Возрождения. - M., 1991.
4. Кузнецов Б. Г. Идеи и образы Возрождения. - M., 1979.
5. Кузанский Н. Об ученом незнании // Соч.: В 2 т. — Т. 1. — М.» 1979.
6. Аосев А. Д. Эстетика Возрождения. - M., 1976.
7. Макиавелли Н. Государь. - M., 1999.
8. Монтень М. Опыты. В 3 кн. - M., 1981.
9. Роттердамський Еразм. Похвала Глупоті. - К., 1993.
10. Таранов П. С. Золотая философия. - M., 1999.